ВРП звільнила суддю, що імітував батьківство для уникнення мобілізації

Вища рада правосуддя більше не мовчить! Одноголосно – і без вагань – вирвалося рішення про звільнення Сергія Савицького, судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, якого підозрюють у справі організації незаконного виїзду чоловіків з країни. Ніхто не може ховатися за мантією, коли мова йде про правду та справедливість!

Вже 4 квітня, в рамках кримінального провадження, Вищий антикорупційний суд рекомендував тримати Савицького під вартою. І всього через шість днів пролетіла новина: підозрюваний був захищений заставою у 1,5 мільйона гривень. Чи це не цинізм?!

11 грудня під тиском фактів ВРП влаштувала суддівську чистку. Рішення Першої Дисциплінарної палати, ухвалене у листопаді 2024 року, винесло вирок Савицькому, на базі кримінального провадження, яке з’явилося у травні 2023 року. Тут ключові фігури – голова суду Валентин Заверюха та його команда: адвокат і двоє помічників, що допомагали чоловікам уникати мобілізації за допомогою сфальшованих документів.

Судді ухвалювали вигадане «рішення» про опіку над дітьми, підставляючи під удар добрі наміри батьківських прав. І за цю «послугу» отримували на руки по 3500 доларів. Загальна кількість таких фіктивних рішень перевищила тисячу! Куди йдуть гроші, які мали б захищати державу? Це – ганьба!

У лютому 2025 року Вищий антикорупційний суд визначив для Савицького заставу у 2,01 мільйона гривень. Другорядні персонажі отримали схожі рішення, але опера трагедії продовжувалась. В березні 2025 року ВРП дала згоду на арешт Заверюхи та Савицького. На 4 квітня суд постановив: перебування під вартою!

Савицький, рідом з Кишинева, став суддею у лютому 2010 року. За ці роки він не придбав жодної власності, живучи у квартирі батька і плутаючи свій добробут з новим знайомим Олексієм Малаєм. Не дивно, що у декларації не знайшлося місця для добробуту: всього кілька тисяч, ніякого житла та авто. А тут чітко видно, звідки береться шалений мільйон — від корупції!

Але це не перша частина маразму з Білгород-Дністровського суду. Олександр Боярський, ще один «герой», попався на гарячому, беручи хабар у 1500 доларів для скасування материнських прав. Коли навколо таке безглуздя, це виклик. Безвідповідальність – зразок цього безвинного, корумпованого цирку, де оптимістичне «закон якогось не завжди працює лише для простих людей».

Ми – це правда. Ми – це дія. І якщо система імітує справедливість, нам лишається тільки боротися. За державу. За незалежність. Тому що українці заслуговують на краще. Ніколи не зупинимося!