Хороші новини? Ні, не сьогодні. Розгортання виробництва систем ППО Patriot в Україні? Це забере вічність. Або, якщо бути точним, від 12 місяців до кількох років. Ось така невтішна реальність.
Такі “перспективи” намалював президент України Володимир Зеленський. Розповів він це в інтервʼю телемарафону “Єдині новини”. Як засвітили у nv.ua, причини – чистої води бюрократія. Всюдисуща, непереможна.
США, бачте, наважилися. Політичне рішення щодо ліцензій прийняли. Молодці. Але то лише рішення. Його реалізація — це вже інша пісня. Довга. Дуже довга.
«Рішення є. Воно було ухвалене президентом Сполучених Штатів та іншими важливими державними інститутами Америки. Україна має отримати відповідні ліцензії», — цитуємо пана президента без купюр. Чудово.
Саме ці “процедурні питання”, як наголосив Зеленський, і ставлять палиці в колеса. Налагодження виробництва озброєнь? Систем ППО? Забудьте про швидкість.
«Бюрократія — це впровадження систем, виробництво систем ППО, що займає від 12 місяців до кількох років. Це, в принципі, ось така історія», — додав президент. Ну, “історія” так “історія”. З поганим кінцем.
Ракети? Які ракети?
І це ще не все. Раніше, , президент України Володимир Зеленський вже заявляв: домовленості зі Штатами про щомісячні поставки ракет для Patriot є. Але обсягів – катма. Не вистачає. Як завжди.
Дефіцит ракет для української ППО – “головне”. Без лапок.
-
стало відомо: президент США Дональд Трамп відхилив прохання Зеленського. Просили “кілька сотень ракет-перехоплювачів” для Patriot. Відмовлено. Під час зустрічі в Овальному кабінеті. Безсоромно.
-
Того ж дня Зеленський провів розмову. З генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. На тему “як посилити українську ППО”. Результат? Поки невідомий.
-
Цього ж дня президент України припустив: скорочення поставок ракет для ППО – це політичний тиск. Ну, звісно. А що ж ще?
А ще була Анкара. Минулого місяця. Там Трамп обіцяв ліцензію на виробництво PAC-3. Обіцяв. А потім, за тиждень, після “напруженої розмови” із Зеленським у Білому домі – різко передумав. Заявив журналістам: жодної угоди не було. І взагалі, “потрібно бути дуже обережними, дозволяючи комусь їх будувати”. Перекладаємо: не хочемо. От і вся дипломатія.
Отже, Україна чекає на Patriot, чекає на ракети. І чекає, поки бюрократичний слон зрушить з місця. Чи пощастить? Сумніваємось.


