JTI Україна: “Просвіта” для обраних чи черговий цирк?

JTI Україна: “Просвіта” для обраних чи черговий цирк?

Японський гігант JTI Україна, бачте, продовжує гнути свою лінію. Мовляв, підтримує та популяризує японську культуру. Як засвітили у “NV”, днями у київському офісі компанії відгримів їхній «День Японії». Нібито, спеціальна подія, щоб “ближче познайомити” команду з традиціями країни-матері.

Посол на чаюванні: дипломатія на фірмовій гулянці

У рамках цього “свята просвіти” офіс JTI Україна відвідав сам Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні, пан Масаші Накаґоме. Його, звісно, вітав головний рупор компанії, генеральний директор JTI Україна Олександр Фаркош. Обидва діячі, не довго думаючи, розливались солов’ями перед працівниками.

Що ж вони торочили? Ну, звісно, про культурний обмін між Україною та Японією. І, куди ж без цього, про “тривалу співпрацю” у реалізації культурних проєктів. Мовляв, роками це триває. Скільки саме? Ніхто не уточнює. На віру?

Пан Посол Японії, такий вдячний, окремо відзначив JTI Україна за підтримку цих культурних ініціатив. Згадав і “спільні проєкти” з Українсько-Японським центром КПІ. Мова йшла про фестивалі, чайні церемонії та інші “події”, які, за їхніми словами, “знайомили українців із традиціями Японії”. Ну так, щоб народ не забував, хто тут головний меценат.

Генеральний директор JTI Україна, звісно, не відставав. Наголосив: підтримка японської культури для компанії вже “давно стала частиною корпоративної філософії”. Зручно, чи не так?

Ікебана, ґо, чай: корпоративна ідилія чи відволікаючий маневр?

Найцікавіше – інтерактивні майстер-класи. Ключова частина “Дня Японії”. Це ж не просто знати, а “буквально доторкнутися” до культури. Учасники, уявіть собі:

• вперто вчилися створювати ікебану;
• знайомилися з грою го – “однією з найдавніших стратегічних ігор у світі”;
• долучалися до чайної церемонії – там, де “важливі і смак, і особливий спосіб бути в моменті”.

В JTI Україна навіть зухвало заявляють: такі події – це не просто “елемент внутрішньої культури”. Це, бачте, “послідовна підтримка” японських ініціатив. Від фестивалів до партнерських проєктів з Посольством Японії. Серйозні люди, нічого не скажеш.

Цьогорічний “День Японії”? Черговий приклад, як “культура може працювати як міст — тихий, але міцний”. Мабуть, міст до нових податкових пільг чи покращеного іміджу. А ви що подумали?