ЄС проти Маска: Космічні амбіції чи пшик?

Європейський Союз раптом забажав космічної незалежності. Від кого? Звісно, від Ілона Маска та його Starlink. Брюссель готує цілий арсенал: від власних супутників до нових правил гри. Усе, аби скинути американського мільярдера з космічного трону.

Як засвітили у projects.liga.net, ця істерика має просте пояснення. Недавні обмеження Starlink боляче вдарили по українських військових. Перехоплювати російські дрони стало складніше, удари на середніх дистанціях – теж. Міністр оборони України заявив про відновлення послуг. Але Маск тут же вискочив із заявою: використовувати систему для наступальних атак дронів – порушення умов. От і вся незалежність.

П’ять кроків до космічної нірвани (чи глухого кута)?

1. Європейський “убивця” Starlink: Bromo

Перший пріоритет – зліпити свого конкурента. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вже кивнула головою. Проєкт Airbus, Leonardo і Thales отримав умовну назву Bromo. Він має об’єднати виробництво супутників, наземні системи й космічні послуги в одну структуру. Кажуть, копіюють модель SpaceX.

Але є нюанси. Антимонопольні регулятори ЄС ще не дали добро. А досягнення масштабів Маска – це роки, роки і ще раз роки. Якщо взагалі колись.

2. Частотний переділ: “Європейське – європейцям!”

Єврокомісія вже ділить радіочастоти. Запропонували зарезервувати важливі ділянки супутникового спектра за європейськими операторами. Це ті, що придатні для зв’язку прямо з телефоном, без мобільних веж чи додаткових антен. Уряди країн ЄС метушаться, щоб полегшити доступ до цих частот для своїх компаній.

Starlink, звісно, щось там ще зможе вигризти. Але SpaceX вже волає: така пропозиція може залишити європейців без прямого супутникового зв’язку або спричинити перешкоди. Особливо для екстрених служб. Кого це цікавить?

3. Власний супутниковий довгобуд: IRIS²

Третій проєкт – власне супутникове угруповання ЄС IRIS². Має забезпечити захищений зв’язок урядам і надійний широкосмуговий інтернет громадянам. Амбітно?

Спочатку планували запустити послуги у 2024 році, а повної потужності досягти до 2027-го. Тепер перші з 348 супутників вирушать на орбіту аж у 2029 році. А послуги? Очікувано не раніше 2030-го. Вартість, ясна річ, теж зросла. Для порівняння: Starlink вже має понад 10 000 супутників на орбіті. Десять тисяч. Десять.

4. Запасний парашут для України: Govsatcom

Доки IRIS² добудують, критично важливі державні комунікації для України має підтримувати Govsatcom. Це спільний проєкт кількох країн ЄС, який запрацював на початку 2026 року. Обмеження Starlink змусили деяких єврочиновників посилити вимоги: дайте Києву доступ до цієї системи!

Переговори Брюсселя й України офіційно почалися ще в березні. Прориву досі немає. Govsatcom не замінить Starlink повністю, але може стати запасним варіантом. Якщо, звісно, його дадуть.

5. Законодавча облога: “Правила для всіх, крім нас”

Брюссель штампує закони. Євродепутат Міхал Кобоско, який веде переговори від Європарламенту щодо перегляду телекомунікаційних правил, пропонує вимагати від Starlink дотримання нових норм безпеки ланцюгів постачання. Це щоб отримати дозвіл на послуги в ЄС. Також ідеться про суворіші вимоги до зберігання даних, законного перехоплення комунікацій і призначення юридичних представників.

Окремий космічний законопроєкт ЄС передбачає вимоги щодо кібербезпеки, контролю космічного сміття та захисту довкілля. Для Starlink та інших іноземних супутникових операторів, звісно. Держдепартамент США вже назвав ці правила неприйнятним регуляторним тягарем. Мовляв, це проти американських компаній. Очільник американського регулятора зв’язку Брендан Карр попередив про можливі обмеження для європейських сервісів у відповідь. А Starlink на запит про коментар взагалі не відповіла. Мовчки спостерігає за цим цирком.

ЄС мріє про космічну незалежність. Поки що це більше схоже на космічний фарс.