Ну що, дочекалися! Якість підготовки наших захисників, виявляється, має відповідати «єдиним високим стандартам». Це не ми придумали. Це Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський наголосив. Ну а що, раніше стандарти були якісь інші? Чи їх просто не було?
Як засвітив сам Головнокомандувач ЗС України Олександр Сирський у четвер, 4 червня, цілих вісім військових частин профукали право самостійно проводити базову загальновійськову підготовку. Просто втратили. За результатами, бачте, якихось там перевірок. Виходить, вчили як-небудь, а тепер — зась.
Чим дихає «оновлена» підготовка?
Кажуть, програма БЗВП — це не просто папірець. Вона, мовляв, постійно оновлюється під «реалії сучасного поля бою». І знаєте що? Туди вже «включають практичні заняття». Увага: з виявлення та знищення малих БПЛА. Зокрема FPV-дронів. Тобто, до цього часу не включали? А вони що, літали в іншій реальності?
Сирський філософськи додав:
«Водночас, якою б передовою не була програма підготовки, а визначальним чинником залишається людський. Там, де командири дбають про підлеглих, покращують побутові умови, розвивають навчальну базу, де інструктори супроводжують новобранців і підтримують постійний зворотний зв’язок, – там вища якість підготовки та менше випадків самовільного залишення частин».
Відкриття! Виходить, якщо не знущатися з людей, то й бігти не будуть? Геніально!
Перевірки та жорсткі вироки
Загалом 72 військові частини мали право “самостійно здійснювати підготовку новобранців”. Перевірили їх. І, як виявилося, ухвалили «низку управлінських рішень». Зокрема, і «жорстких». Що ж, нарешті хтось взявся за голову. Чи за інше місце.
Отже, вісім одиниць втратили право на самостійну БЗВП. Окремим бригадам і полкам, які все ще в темі, поставили завдання:
- Переглянути власні спроможності.
- Покращити умови.
- Змінити зміст підготовки новобранців.
А до цього що, ніхто не знав, що умови мають бути пристойними, а зміст – актуальним?
Що далі?
Не забуваймо: раніше у Збройних силах вже міняли якісь «вимоги до проведення БЗВП». І, звісно ж, у Генштабі поспішили «запевнити»: військових за кордоном продовжать готувати. Бо, мабуть, у нас вже нікого не залишилося, хто б міг це робити якісно. Чи просто охочих.
Отакі справи. Командири, інструктори, умови… А що, якщо це просто “людський фактор” у Генштабі? Питання, звісно, риторичне. Чекаємо на наступні “жорсткі рішення”.


