Цирк від диктатора: Лукашенко «милує» «екстремістів» на потіху

У кривавій Білорусі 1 липня «помилували» 32 людини. З них 28 — ті, кого режим загнав за ґрати за так звані «екстремістські справи». Як засвітили на офіційному сайті самопроголошеного президента Білорусі, це черговий акт дешевого піару.

Навіщо цей цирк?

Важливо розуміти: у червні лідерка білоруських демократичних сил Світлана Тихановська вже кричала про зупинку переговорів зі США щодо визволення в’язнів. А Україна постійно попереджає: Білорусь на крок від повномасштабного втягнення у російську м’ясорубку. Схоже, Лукашенку треба терміново малювати «людяне» обличчя.

Самозваний президент Олександр Лукашенко розписався під указом про помилування. Прямо напередодні Дня Незалежності. Це 3 липня.

Диктатор випустив 20 жінок і 12 чоловіків. З них 28 були засуджені «за злочини екстремістського характеру» — так це клеймить його режим. Адміністрація Лукашенка, звісно, співає про «гуманізм». Мовляв, турбота про засуджених та їхні родини. Усі «щасливчики», як же без цього, подали клопотання. Нібито «визнали провину та покаялися». Сміх та й годі.

День «незалежності» чи фарс?

Офіційний День Незалежності Білорусі святкують 3 липня. Так вирішили 1996 року. Дата «звільнення БРСР від нацистів». Проте опозиціонери та адекватні активісти б’ють на сполох: справжня незалежність — 25 серпня. Тоді, 1991 року, Верховна Рада Білоруської РСР проголосувала за свою свободу. Але кому цікава правда в диктатурі?

Хроніка «милосердя» від фюрера

• Червень 2025 року – щось тут не так з датами, але ми передаємо як є. До Лукашенка завітав спецпосланець Трампа, Кіт Келлог. Тоді дивом виповзли на волю 14 політв’язнів. Серед них – Тихановський, один з лідерів протесту. Чоловік очільниці опозиції у вигнанні.
• У вересні того ж чи іншого року – знову посланець Трампа, Джон Коул, у Мінську. Після цього – ще 52 душі на свободі.
• 12 грудня – Лукашенко і Коул знову труть про щось. Наступного дня – найбільше «милування» в Білорусі: 123 в’язні. Серед них і білоруська опозиціонерка Марія Колеснікова, і лауреат Нобелівської премії миру Алесь Бєляцький. А також п’ятеро українців.

Лукашенко грає в гуманіста, коли йому вигідно. Щоразу після візитів іноземних дипломатів. Просто показує, хто тут хазяїн над чужими долями. І що торгівля людьми – його коронний номер. Не ведіться.