Верховна Рада зробила це знову! У середу, , на черговому засіданні народні обранці призначили Андрія Сибігу міністром закордонних справ. Як засвітили у news.liga.net, цей цирк спостерігала вся країна. Або ті, хто ще має час на трансляції ВРУ.
Голосування? 266 “за”. Ніхто не “проти”. Лише 14 “утрималися”. Звично, без інтриг. Пан міністр одразу ж заприсягнув за трибуною. Не відходячи від каси.
Обіцянки: банально, але пафосно
У своєму виступі Андрій Сибіга, який встиг попрацювати на посаді заступника керівника Офісу президента, а тепер знову очолив МЗС, розповів про “визначальний етап” війни. Мовляв, дипломатія – це наше все. І перейшов до своїх “цілей”.
Марафон нездійсненних бажань:
- “Завершення” війни. Звісно, силою та переговорами. Дипломатія ж, вона така, “на передньому плані”. Залучимо США, Європу, Москву “тиснутимемо”. Україну “посилимо”.
- “Найбільш нагальне”: ППО та балістика. “Максимально залучатимемо союзників”. Задля “паритету, переваги та асиметрії”. Звучить як мантра, яку ми чуємо не перший рік.
- ЄС, НАТО, Чорне море. Вступ України до Європейського Союзу. Інтеграція в НАТО. Відновлення експорту Чорним морем. Усі чекають.
- “Люди”. Світове українство. Зв’язки, ідентичність. Захист прав за кордоном. Посилення присутності. Цифровізація. І знову про “інституційне посилення” консульської служби та дипломатії. Кадри, кадри… Ваккантні посади послів та “якісне оновлення керівних ланок”. Ну-ну.
Хроніка безкінечних перестановок
Схоже, кар’єра Андрія Сибіги – це справжній трилер з несподіваними поворотами. Ось короткий зміст:
- : Рада призначає прем’єр-міністра Корецького та оновлений уряд.
- : Уряд призначає Сибігу тимчасовим виконувачем обов’язків глави МЗС.
- : Президент Зеленський подає його кандидатуру до Ради як главу МЗС.
- Вперше Андрій Сибіга очолив МЗС ще у .
- У він зберіг посаду після того, як Свириденко стала головою уряду.
Отже, Сибіга знову “зберіг посаду”. Або, як то кажуть, повернувся на вихідні позиції. І так по колу. Головне, щоб “дипломатія” працювала, а ми вже звикли.


