М’ясні ряди у Милій: 38 трупів, а склади ЗСУ — «не там, де треба»

Свіжий звіт із Київщини: у селі Мила після російського прильоту та детонації рахунок покійників поповз до 38. Ще 20 людей — покалічені. Як засвітили у «Українській правді», ситуація — гірше нікуди.

Президент Володимир Зеленський не приховує: серед постраждалих двоє дітей. Четверо й досі зниклі безвісти. Шукають. Рятувальники без перерви працюють. Більшість пожеж — начебто загасили. Піротехнічні підрозділи ДСНС — шукають та знешкоджують вибухонебезпечне «добро». Масштаб забруднення Зеленський визнав значним.

Гарант також «просвітив»: за останній тиждень Росія закидала Україну майже 2 тисячами ударних дронів, понад 1600 авіабомбами та 31 ракетою різних типів. Серед них — навіть північнокорейська балістика. Нічого нового, власне.

Трагедія з присмаком халатності: хроніка

Вибухи, перекриті траси, перші жертви

• Увечері 28 серпня Бучанський район Київщини гримів. Потужні вибухи, складська пожежа, траса М-06 «Київ – Чоп» перекрита від 15-го до 32-го кілометра. Рух зупинено.
• Станом на 29 серпня вже 37 загиблих. 42 постраждалих. Цифри ростуть, як гриби після дощу.

Склади, яких «не повинно було бути»: хто винен?

Саме тут починається найцікавіше. Президент Володимир Зеленський, коментуючи інцидент, рубанув: боєприпаси не місце біля житлових будинків. Але ще цікавіше: він же повідомив, що перше влучання в селі Мила сталося у склади Сил оборони. Тих самих складів, яких там «не повинно було бути».

Генеральний штаб ЗСУ, звичайно, теж висловився. Мовляв, першопричина трагедії — Росія. Це очевидно. Але хто відповість за «не ті» склади «не там, де треба»? Питання, як завжди, риторичне.

Тож поки шукаємо зниклих і знешкоджуємо вибухівку, головне — не забути, хто винен у цій «диверсії» із зберіганням. Чи забудемо?