Куба: Штати готують війська, Трамп обіцяє “угоду”. Хто бреше?

Як засвітили у babel.ua, заокеанські стратеги знову чухають потилиці. США, бачте, перевіряють, чи готові їхні солдатики до «відрядження» на Кубу. Мовляв, за якісь 90–120 днів можуть знадобитися. Цікаво, для чого?

За даними CBS News, що посилається на внутрішній документ армії США та якихось там «американських посадовців» (анонімних, звісно), Командування резерву армії США вже запросило дані. Їх цікавить «бойова спроможність» шести типів підрозділів. Усе це — для Південного командування США. Хто в списку? Військова поліція, медики, хірурги, інженери. Плюс логістика, постачання, транспортники, техніки. Повний фарш.

У папірці, звісно, Кубу прямо не згадують. І куди саме кинуть цих «миротворців» — теж загадка. І для чого. Але анонімні балакуни з CBS News підтвердили: це все — для Куби. Наказів про розгортання, кажуть, ще не було. Південне командування США? Вони, звісно, відморозилися. «Міркування безпеки», розумієте.

Це ж не вперше. Ще в липні CBS News вже писав: американські військові вже обмусолювали варіанти. Навіть повітряний десант на острів, тисячі вояків. Тоді теж казали: «розрахунки — не рішення». А тепер що?

Але тут виходить на сцену сам Дональд Трамп, Президент США. 26 вересня він заявив: ніяких військових втручань! «Куба й ми укладемо угоду», — сказав. Військові, мовляв, не потрібні. Куба ж «у серйозному занепаді». Він ще й «відкрити Кубу» для американців хоче. І «змін» на острові. Навіть на Генеральній асамблеї ООН Трамп не втримався: комуністичний уряд Куби «впаде», а «свобода прийде». Красиво говорить, чи не так?

Кубинська драма: Кому потрібна ця “свобода”?

Нагадаємо, Дональд Трамп, Президент США, ще наприкінці січня оголосив надзвичайний стан через Кубу. Пригрозив митами тим, хто їй нафту постачає. Звинуватив Гавану: співпраця з Росією, Китаєм, Іраном. Порушення прав людини. Підтримка антиамериканських сил. Класика жанру.

Куба, звісно, у відповідь заявила: загроза — це самі США. І що? Обмеження від Штатів викликали паливну кризу. Блекаути. Транспорт стоїть, лікарні, школи. Протести. Чудово ж.

У березні Трамп знову: кубинський уряд «скоро впаде». І знову — угода. Навіть Державний секретар США Марк Рубіо хотів «намісником» на острові зробити. От так амбіції.

Мексика та Венесуела після американських мит припинили постачання нафти. А потім Росія — бац! — і танкери з нафтою та газом на Кубу. Трамп? «Не бачу проблеми», — сказав. Геніально.

У квітні делегація Держдепу США, вперше за купу років, поїхала на Кубу. Типу, переговори про реформи. А вже в травні — знову протести. Немає дизелю, мазуту. І що далі?

Politico, посилаючись на джерела, у травні писало: Трамп та його посіпаки вже розчаровані. Тиск на Кубу не працює. Реформ нема. Тож тепер, кажуть, «військовий варіант» розглядають «серйозніше». Ось і вся «угода» від Трампа.

Отже, одні готують війська, інші обіцяють мир. А Куба, як завжди, між молотом і ковадлом. Кому вірити? Очевидно, нікому.