Patriot для Києва: міністр оборони Польщі лютує через “дурість” критиків

Польща передала Україні ракети для систем Patriot. Крапка. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш не стримується: ті, хто критикує рішення, просто втратили глузд. Бо інакше як пояснити цю дурість? Як засвітила «Європейська правда», пан міністр наїхав на опонентів. Прямо й без прикрас.

“Зрада чи просто дурість?” — Варшава у вогні сварок через ракети

Глава Міноборони обурився: оточення президента Кароля Навроцького та «опозиціонери» роззявили рота. Мовляв, як це — передати Києву кілька ракет до ППО? Це ж “зрада”, чи не так?

Особливо відзначився Марчин Пшидач, керівник Управління міжнародної політики президента. Кинув камінь у город: заступник міністра оборони Цезарій Томчик, каже, «ключову роль» зіграв. І що далі? “Це зрада чи просто дурість?” — запитав Пшидач. Такий тон, мовляв, Польща сама себе видає.

Національні інтереси? Забудьте!

• Косіняк-Камиш нагадав цьому посадовцю: військова допомога Україні – це, чорт забирай, національні інтереси Польщі.
• “Я захищатиму це рішення, ухвалене мною та урядом”, — заявив міністр. І прямо запитав Пшидача: “…про ці дурниці, які він виголошує, – зрада чи дурість?”
• Навіть НАТО, наголосив міністр, твердить: треба підтримувати Київ. Бо поразка України у війні з Росією — це найгірший сценарій для Польщі. Звучить логічно, чи не так?
• “Я волію, щоб наші Patriot збивали російські ракети над Києвом, а не над Варшавою”, — додав Косіняк-Камиш. І зробив висновок: ті, хто критикує польську підтримку України, просто з’їхали з глузду. “Мене це доводить до сказу”, — лютував міністр.

Таємні ракети та скандали

Раніше віцеспікер Сейму Польщі, а заодно і лідер «Конфедерації», Кшиштоф Босак вже підняв галас. Заявив: у березні уряд, таємно від Сейму, передав Україні “дослі та складні у придбанні ракети-перехоплювачі для системи Patriot”. Ось тобі й на. Саме тому Косіняк-Камиш і вивалив усі дані про військову допомогу, яку Варшава скинула Києву після повномасштабного вторгнення. Щоб, значить, заткнути роти.

Польські пани б’ються, чуби тріщать. Або ж одні справді турбуються про країну, а інші просто грають на публіку. Втім, головне — ракети летять. А куди – питання часу.