Після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі та візиту Стіва Віткоффа й Джареда Кушнера до Москви російський диктатор Володимир Путін не зрадив собі. Залишився при своєму: незмінна відданість початковим територіальним вимогам щодо України. І, звісно, ультиматумам щодо демонтажу НАТО та всієї європейської безпекової архітектури, яку будували після Холодної війни. Як засвітили в NV.UA, посилаючись на аналіз Інституту вивчення війни (ISW), це підтверджують заяви самого Путіна та його переговорників.
Путін: жодних поступок, тільки повний контроль
Аналітики ISW чітко вказують: Путін плює на будь-які варіанти майбутньої демілітаризованої зони в повоєнній Україні. Він продовжує вимагати, щоб Україна просто віддала Росії ті частини Луганської, Донецької, Запорізької та Херсонської областей, які російські війська досі не змогли захопити.
- На зустрічі з американськими спецпредставниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером Путін заявив: єдина чітка «лінія розмежування» між Росією та Україною — це його «державний кордон». Кордон, який, за його ж папірцями, нібито включає згадані чотири незаконно анексовані області України.
- Фахівці ISW звернули увагу: Путін стверджував, що спірні «сірі зони» в Україні «нечіткі». І мирні переговори, зосереджені на цих «сірих зонах», мовляв, ні до чого не приведуть. Це означає одне: жодної демілітаризованої зони він не погодиться. Диктатор мріє розгорнути російські війська вздовж потенційного нового повоєнного російсько-українського кордону.
- Позиція Путіна однозначна: він погодиться лише на такий «мир», який дасть Росії повний контроль над усією Луганською, Донецькою, Запорізькою та Херсонською областями. ISW нагадує: у році Росія вписала свою незаконну анексію цих чотирьох регіонів до своєї конституції. А конституційні поправки року взагалі заборонили дії, спрямовані на «відчуження будь-якої частини території Росії». Крадене – не віддавати!
Це не новина. Російські чиновники, включно з Путіним, вже не раз заявляли: Москва вважає всі чотири анексовані регіони частиною РФ. Навіть ті, що не окуповані. Нова заява Путіна від — це стара платівка, яку він крутив у року в МЗС Росії. Тоді він теж закликав до виведення українських військ з цих чотирьох областей у їхніх адміністративних межах. Кремль не втомлюється цитувати цю маячню як «незмінну позицію».
Північ України та західні гарантії: теж під прицілом
І Північ України йому муляє. Путін, вочевидь, не бажає поступатися територією на півночі, яку, за версією Кремля, «захопили» російські війська. Це стосується і районів за межами Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей. Фахівці ISW вважають: заява Путіна про «державний кордон» як «лінію розмежування» разом із недавніми висловлюваннями його переговорників демонструє, що Москва має намір зберегти контроль над окупованими районами Сумщини та Харківщини. Для них це «необхідна зона безпеки».
Голова російської делегації Володимир Мединський після перемовин в Абу-Дабі підтвердив: ніяких обмінів територіями з Україною, тільки розширення «зони безпеки». За наш рахунок, звісно. Мединський і Путін вже не раз публічно висловлювали схожі претензії: де ступила нога окупанта – там «російська земля». Повний обсяг територій на Сумщині та Харківщині, на які Москва претендує, ISW поки не знає. Але наміри зрозумілі.
Крім того, Путін плює на всі суттєві ідеї західних гарантій безпеки для повоєнної України. він знову повторив свої вимоги: західні держави мають утриматися від розгортання військ в Україні. Для нього це «абсолютно неприйнятно», «загрожуватиме безпеці» Росії. Будь-які іноземні війська, за його словами, будуть «законними цілями» для російських сил. І їхнє розгортання негайно перезапустить війну. Путін та інші російські чиновники відкидають західні гарантії безпеки для України ще з року, коли європейська Коаліція охочих почала обговорювати таке розгортання.
Абу-Дабі: ультиматум НАТО замість миру
Російські перемовники використали переговори в Абу-Дабі, щоб витягнути старий ультиматум Москви від щодо присутності НАТО в Європі. Аналітики ISW посилаються на дані ЗМІ: російська делегація в Абу-Дабі відмовилася обговорювати з Україною будь-які змістовні домовленості про припинення вогню. Натомість наполягала, щоб переговори зосередилися на вимогах Кремля від . Це, нагадаємо, цілий список:
- Зупинення розширення НАТО на схід.
- Право вето для Росії на розгортання військових сил у країнах, які приєдналися до НАТО після року.
- Заборона на військову діяльність Альянсу в Україні, Східній Європі, на Кавказі та в Центральній Азії.
- Утримання від розгортання ракет середньої дальності в межах досяжності російської території.
Таке постійне наполягання російських переговірників на вимогах Путіна року прямо суперечить заявленій позиції Віткоффа та Кушнера. Це доводить: Кремлю байдуже на серйозні переговори щодо припинення війни в Україні, резюмують в ISW. Там нагадують: Путін вторгся в Україну у році не для захисту, а щоб підкорити та підпорядкувати Москві Україну. Це частина ширшого кремлівського проєкту з відновлення Російської імперії та знищення впливовості НАТО.
«Путін вторгся в Україну у році, бо оцінював, що війна може досягти обох цих цілей, а не тому, що бачив загрозу з боку НАТО», — наголошують аналітики. Ультиматум Путіна НАТО від – лише прикриття. І постійна відданість Кремля цим вимогам доводить: Москва не зацікавлена в жодному змістовному компромісі чи переговорах щодо припинення війни в Україні.
Переговори в Абу-Дабі та зустрічі з лідерами — що відомо
в Абу-Дабі завершилися дводенні переговори у форматі Україна — США — РФ. Єдиний «успіх»: домовились про масштабний обмін полоненими. Після тристоронніх зустрічей українська делегація провела окремі перемовини з європейськими представниками.
спецпредставники США Стів Віткофф та Джаред Кушнер побігли до Путіна в Кремль. Потім заявили про підготовку нового раунду перемовин. Того ж дня американці зустрілися із Президентом України Володимиром Зеленським у Дубліні, куди він прибув на саміт Європейської політичної спільноти. Зеленський підтвердив: Україна та РФ готують найбільший обмін полоненими. Хоч щось.
Висновок простий: Кремль не змінює своїх планів. Він не хоче миру, він хоче війни. І нових територій.


