Знову “історичний прорив”, знову пафос. Як засвітили у nv.ua, Україна вчергове відзвітувала про черговий обмін. У п’ятницю, , з російського полону висмикнули 270 військових. Третій етап “великого” обміну. Серед них — 86 засуджених. І один, якого Москва взагалі “кримінально переслідувала”. Дрібниці.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вже тут як тут. Заявив: “Це історичний обмін, оскільки вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових”. Ну звісно, “історичний”. Кожен обмін у них такий.
Хто ж ці “щасливчики”?
- Військовослужбовці ЗСУ, включно з Силами територіальної оборони.
- Нацгвардійці, прикордонники.
- “Значна кількість” бійців “Азову”. Один “айдарівець”.
- П’ятеро, кого вже списали в “Оленівці” після російського теракту в липні року. Диво, чи що?
- Двоє “довгожителів” полону: один з (вісім років), інший з (шість років). Забуті?
Лубінець додав: повернули тяжкохворих і тяжкопоранених. Деякі — в критичному стані. Звісно, не всіх же повертати здоровими. Всіх “підтвердили” через Міжнародний комітет Червоного Хреста. І “інші джерела”. Надійно.
Наймолодшому — 24. Найстаршому — 63. Один завтра, , вже на волі святкуватиме 60-річчя. Гарний подарунок, нічого не скажеш.
“Багатомісячні” переговори, чи просто чергова “порція”?
Лубінець запевняє: обмін — результат “кількамісячних переговорів” робочої групи Координаційного штабу. Там і Офіс омбудсмана “працював”. Звісно, не за день це робиться. Але ж і не за один раз.
І, звісно, Україна “продовжує працювати”. Над поверненням тих, хто сидить найдовше. Над тяжкохворими. Над цивільними, яких тримають з . Обіцянки, обіцянки.
Хроніка “проривів”: що було раніше?
- : перший етап. 77-й обмін від початку повномасштабки. 103 військові вдома.
- : другий етап. 10 військових Сил оборони. Всі “зниклі безвісти”, раптом знайшлися.
Тож, 270 повернулися. А скільки ще чекають? І скільки “історичних” обмінів нам ще обіцятимуть?


