Рудукан загинув. Чергова медійна втрата на Запорізькому напрямку

Україна втрачає своїх. На фронті ліг 47-річний Руслан Рудукан — журналіст, медіадизайнер. Він був бійцем 153-ї окремої механізованої бригади. Поліг у бою. Запорізький напрямок. Звична картина?

Як засвітили в Censor.НЕТ, з посиланням на Інформаційну службу НСЖУ, трагічна звістка.

За словами близького друга, журналіста Сергія Сука, Рудукан востаннє виходив на зв’язок ввечері 30 серпня. Перед виходом на бойові позиції. Залізне правило війни.

Останні місяці? Він писав. Короткі фронтові нотатки. Про побратимів. Про війну. Про людей. Тих, хто лишається людиною навіть у пеклі.

Двадцять років у медіа. А потім — на фронт

Руслан Рудукан. Народився 1 квітня 1979 року. Умань. Це важливо. 2001 року — фізмат. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.

Потім — Черкаси. Понад два десятиліття. Місцеві медіа. Писав у газету «Прес-Центр». Працював з виданням «Будівництво і реконструкція». Інші. Багато.

Що любив? Історико-архітектурна спадщина Умані. Досліджував підземні ходи. Старовинні споруди. Туристичний потенціал регіону. Нестандартно для воїна, так?

Журналіст, дизайнер, військовий

Рудукан. Не тільки писав. Він створював. Верстка, поліграфія. Макети для «Ділової Черкащини», «Черкаського регіону», «Чорнобильської газети», «Рідної Черкащини», «Народної правди». Перелік вражає. Колеги пам’ятають: профі. Міг і текст, і дизайн. Два в одному.

Повномасштабка. Російське вторгнення. Руслан не вагався. Дружину із сином — до Польщі. Сам — в Україну. Волонтерство. Але цього мало.

За словами того ж Сергія Сука, Руслан рвався у військо. Але здоров’я. Не дозволяло. Одразу. Та він добився свого. В Силах оборони.

Служба? Не просто служив. Поєднував з фізичною, інтелектуальною роботою. Підтримував побратимів. Розповідав про них. Про тих, хто лишився. Про тих, хто загинув.

Національна спілка журналістів України висловила співчуття. Родині. Друзям. Колегам. «Кожна така втрата – це не лише обірване життя. Це втрачені тексти, які вже не будуть написані, і теми, які вже ніхто не розкриє так, як розкрив би він.» НСЖУ «документує втрати». Ті, хто загинув при виконанні обов’язків. І ті, хто, як Руслан Рудукан, змінив редакцію на військову форму. Мовчки. Без пафосу.

Ще один. Медіа втратило голос. Армія — бійця. Суспільство — людину. Все за сценарієм.