Сибіга — “новий старий” голова МЗС: дипломатичний цирк триває

Верховна Рада зробила це знову! У середу, 19 серпня, на черговому засіданні народні обранці призначили Андрія Сибігу міністром закордонних справ. Як засвітили у news.liga.net, цей цирк спостерігала вся країна. Або ті, хто ще має час на трансляції ВРУ.

Голосування? 266 “за”. Ніхто не “проти”. Лише 14 “утрималися”. Звично, без інтриг. Пан міністр одразу ж заприсягнув за трибуною. Не відходячи від каси.

Обіцянки: банально, але пафосно

У своєму виступі Андрій Сибіга, який встиг попрацювати на посаді заступника керівника Офісу президента, а тепер знову очолив МЗС, розповів про “визначальний етап” війни. Мовляв, дипломатія – це наше все. І перейшов до своїх “цілей”.

Марафон нездійсненних бажань:

• “Завершення” війни. Звісно, силою та переговорами. Дипломатія ж, вона така, “на передньому плані”. Залучимо США, Європу, Москву “тиснутимемо”. Україну “посилимо”.
• “Найбільш нагальне”: ППО та балістика. “Максимально залучатимемо союзників”. Задля “паритету, переваги та асиметрії”. Звучить як мантра, яку ми чуємо не перший рік.
• ЄС, НАТО, Чорне море. Вступ України до Європейського Союзу. Інтеграція в НАТО. Відновлення експорту Чорним морем. Усі чекають.
• “Люди”. Світове українство. Зв’язки, ідентичність. Захист прав за кордоном. Посилення присутності. Цифровізація. І знову про “інституційне посилення” консульської служби та дипломатії. Кадри, кадри… Ваккантні посади послів та “якісне оновлення керівних ланок”. Ну-ну.

Хроніка безкінечних перестановок

Схоже, кар’єра Андрія Сибіги – це справжній трилер з несподіваними поворотами. Ось короткий зміст:

• 16 липня 2026 року: Рада призначає прем’єр-міністра Корецького та оновлений уряд.
• 17 липня: Уряд призначає Сибігу тимчасовим виконувачем обов’язків глави МЗС.
• 18 серпня: Президент Зеленський подає його кандидатуру до Ради як главу МЗС.
• Вперше Андрій Сибіга очолив МЗС ще у вересні 2024 року.
• У липні 2025 року він зберіг посаду після того, як Свириденко стала головою уряду.

Отже, Сибіга знову “зберіг посаду”. Або, як то кажуть, повернувся на вихідні позиції. І так по колу. Головне, щоб “дипломатія” працювала, а ми вже звикли.