Увага! Свіже, хоч і припорошене пилом, одкровення. Як засвітили в ефірі Radio NV, світові інтриги – це не лише про Брюссель чи Вашингтон. Є ще Філіппіни. Там, схоже, своя атмосфера.
Лавров і Рубіо: Вічна традиція чи порожня балаканина?
Знаний директор Інституту світової політики Євген Магда розкрив карти. Мовляв, зустрічі агресорів та демократів – це не новація, а старий добрий «з’їзд друзів». Його думка, без купюр:
- Філіппіни? Та яка різниця! Суть у Південно-Східній Азії, на форумі країн АСЕАН.
- Американці з росіянами там труться практично щороку.
- Це така собі «традиція». Стабільність, чи що.
Тобто, поки світ горить, держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ країни-агресора Росії Сергій Лавров щороку чинно тиснуть руки в тропіках. Краса!
Що далі?
Питання відкрите: ці щорічні посиденьки — це звичка, яка вже нічого не вирішує, чи ширма для таємних домовленостей? Чи просто черговий привід для прес-релізів про «конструктивний діалог»? Судячи з усього, світ стає свідком не прогресу, а чергового раунду ритуальних танців під пальмами.


