Монополії під прицілом АМКУ: Список названо, а далі що?

Голова Антимонопольного комітету, Павло Кириленко, наважився. В інтерв’ю, як зухвало засвітили у LIGA.net, він оприлюднив «чорний список» компаній. На його думку, деякі з них мають аж надто виражені ознаки монопольного становища. І це не лише звичні держмонстри. Серед підозрюваних – приватні ділки.

«Ознаки монополії»: Хто вже на гачку АМКУ?

Так, ДТЕК, що міцно сидить у групі СКМ, на думку Кириленка, «домінує» на низці ринків. Мова про послуги передачі та розподілу електроенергії. Випадковість? Збіг? Ну, звісно.

Якщо ж копнути глибше, у споживчі та продовольчі товари, то тут теж знайшлися «герої»:

• Група МХП – «підозрюється» у монопольному становищі щодо виготовлення та реалізації курятини. Весь курник їхній?
• Група Інтерпайп – тут ознаки монополії вгледіли у виготовленні спеціальних металевих виробів. Метал для «обраних»?

АМКУ «працює»: чи побачимо результат?

Комітет, за словами свого Голови, «проводить заходи контролю». Гучить загрозливо. Особливо пильно дивляться на ринки розподілу та реалізації електроенергії. Та досліджують діяльність того самого ДТЕК. Чекаємо на «несподівані» висновки.

Кириленко, до речі, не забув наголосити: сама по собі монополія – це не порушення. Лише зловживання нею. Класика жанру. Можна бути великим, головне – не наглети. Або не спалитися?

«Природні» хижаки: державні гіганти

Окремо виділили тих, чиє монопольне становище «випливає з технологічних особливостей». Це, звісно, державні улюбленці:

• Укрзалізниця – усім рейкам голова.
• Укренерго – світло завжди там, де треба.
• Група Нафтогаз (з її «дочками»: АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Газорозподільні мережі України», АТ «Укртранснафта»).
• ТОВ «Оператор ГТС Україна».

Величезні державні структури. Тут усе «чесно» – конкуренція просто неможлива. Чи не потрібна?

Кейс Тедіс Україна: попередження чи виняток?

Був такий собі «Тедіс Україна». Колишній монополіст на ринку дистрибуції сигарет. Збанкрутував у квітні 2026 року. Свіжий приклад. У грудні 2016 року комітет визнав цю компанію винною. Зловживання монопольним становищем у 2013-2015 роках. Штраф – 431 млн грн. Сплатили? Частинами, у 2017-2020 роках. Але додаткові зобов’язання, як-от припинення зловживання та щомісячне звітування про ціни, повністю так і не виконали. Ось так от. Можна і збанкрутувати, і «забути» про обіцянки.

Тож, список названо. «Заходи контролю» йдуть. Хто насправді відповість за свої монопольні привілеї? Чи це лише чергові розмови для відводу очей?