Священна служба чи привід для глузування? Корейські ЗМІ попалися на “гарячому”!

Журналісти заїкнулися. Не просто так. Зловтішалися над 33-річним капітаном збірної Південної Кореї Сон Хин Міном. Привід? Його військова служба. Футболіст тоді тренувався сам, окремо від “великих” хлопців. Як засвітили Reuters, кількох репортерів тоді спалили на “гарячому мікрофоні”. Тренування збірної. Більше ні слова.

Це ж Південна Корея. Тут усі здорові мужики мають відслужити. Майже два роки — 21 місяць. Але є лазівки. Для “обраних”. Спортсмени — особливий сорт. Виграв Азійські ігри? Або олімпійську медаль? Можеш забути про казарму. Сон Хин Мін та його команда — саме такі “герої”. 2018 рік, Азійські ігри. Золото. І прощавай, солдатчино.

Істерика? Майже. Корейська футбольна асоціація заволала. Їхній офіційний спіч: “Нещодавній витік недоречних розмов між деякими представниками ЗМІ на тренувальному майданчику викликав у команди великий шок і розчарування”. ЗМІ, бачите, винні. Недоречні розмови, ага.

Кому не дає спокою Сон Хин Мін?

Що треба знати про цього “білого і пухнастого” капітана? Сон Хин Мін колись шукав щастя в Німеччині. Грав за “Гамбург”, потім “Баєр 04”. Але справжнє “поголівудське” життя почалося в “Тоттенгем Готспур”. Десять років! 169 голів у 431 матчі. Капітан! Заслужив, чи що?

• Титул найкращого бомбардира англійської Прем’єр-ліги сезону 2021/22.
• Премія Пушкаша за найкращий гол року.
• Перемога в Лізі Європи УЄФА у 2025 році (цікаво, майбутня перемога?).
• Золота медаль Азійських ігор-2018. Та сама, що звільнила від армії.

Зараз цьому 33-річному нападнику вже затісно у Європі. Він ганяє м’яч за “Лос-Анджелес” у якійсь там MLS. А у збірній? 144 матчі, 56 голів. Рекорд. Ну, майже.

“Герої” ЧС-2026?

Збірна Південної Кореї? Стартували на Чемпіонаті світу-2026. Нібито “успішно”. Вольова перемога над Чехією — 2:1. Перший тур, груповий етап. Такі вони, скромні “герої”.

Гратимуть ще. 19 червня — проти Мексики. 25 червня — із ПАР. Ці дати вже не такі цікаві, правда? Головне — роздути скандал.

Отже, капітан – нападаючий, журналісти – шукачі сенсацій, а футбольна асоціація – обурена вівця. Коло замкнулося. Чекаємо на нові “гарячі мікрофони”.