Євроінтеграція: Київ знову саботує свій шлях в ЄС?

ЄС дав відмашку. Годинник цокає. З 15 червня 2026 року Україна, під шумок війни, офіційно стартувала переговори про вступ. Ми — перші в історії, хто отримав таку “милість” під час бойових дій. Разом з нами — Молдова.

Чи це перегони? Ну, звісно, ні. Ми ж “за єдність” і бажаємо сусідам швидкого вступу. Але буде прикро, якщо вони знову обженуть. Пам’ятаєте безвіз? Молдова отримала його на три роки раніше. Хоча, як завжди, ми були “першими, хто почав виконувати”. Смішно?

Цьогорічне літо — не час для парламентських канікул. Кожна “мудра” постанова від законодавців та уряду — це або крок до Європи, або черговий пшик. Або так, або ні.

“ЄС нам винен”: Ні, не винен!

Забудьте байки, що європейці “завинили” нам вступ. Мовляв, ми їх від Росії захищаємо. Це відмовки для лохів. Приєднання до Європи — це не благодійність. Це про відмову від пост-радянської гнилі: де держресурси — “годівниця для своїх”, а правила — як дишло, куди повернеш, туди й вийшло.

Як засвітила ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції Лана Зеркаль, створення правової рамки у кластері «Основи» потрібне не Брюсселю. Воно потрібне нам. Понад півсотні контрольних пунктів. Це до біса детальний документ.

Феодалізм 2.0: Не вийде

• Всі ці бенчмарки — щоб українські можновладці, нинішні та майбутні, нарешті забули про феодальне мислення.
• Щоб українці не були просто “ресурсом”, як земля під ногами.
• Якщо політики гальмуватимуть реформи — верховенство права, антикорупція, держзакупівлі — це буде імітація. Тупо й цинічно.

Не думайте, що війна все спише. Нас перевірятимуть на кожному етапі. Боротися доведеться: з інтересами різних країн ЄС, з історичними упередженнями, з російською пропагандою. Саботаж «Основ»? Це опір системи. Це страх втратити ручне керування. Або просто бажання красти далі. Це фактична відмова від вступу.

Як зазначив старший науковий співробітник Атлантичної ради Тімоті Еш, ми з Молдовою — перші країни, яким виписали такі предметні бенчмарки. “Популіст скаже: не пощастило, не встигли проскочити”, — пише він. Але Брюссель вже надивився, як інші кандидати “виконують” норми лише на папері. Нам не залишили шпарин для маневру. Жодних завищених чи некоректно сформульованих очікувань.

Тепер головне — не навісити собі залізну гирю на ногу. Не заговорювати зміни. Не обговорювати персони. Не ухвалювати закони, що «Основам» суперечать. Радниця Єврокомісії з питань реформ в Україні Марта Кос вже прямо попереджала: згадайте торішні спроби знищити антикорупційні органи!

І не треба шукати міфічних ворогів всередині ЄС. В Угорщині істерія вже проходить. У Словаччині, по великому рахунку, і не починалася. А Польща? Скільки б не гавкала, фатальних кроків першою не зробить. Найгірше, що може трапитись з Україною на шляху до Європи — це сама Україна.

Є план. Виконуйте. Або пакуйте валізи.