Май 2026 року став черговим етапом у російській окупаційній епосі. Губернатор Ростовської області, Слюсар, з усією відвагою вніс до місцевих законодавчих зборів звичні для Кремля законопроєкти. І, звісно, профільний комітет, з покірністю вірних слуг режиму, швидко схвалив ці угоди. Остаточне затвердження відбудеться 28 травня 2026 року. Чудово!
- 660 км – загальна довжина кордону Ростовської області з окупованими Луганською та Донецькою.
- 492 км – межа з Луганською.
- 178 км – межа з Донецькою.
- Окупант проклав кордон, згадавши радянські адмінорієнтири.
Не зважаючи на заяви Кремля про якесь «єдине простір», ці межі огорнуті не всепроникною свободою, а повноцінним контролем ФСБ. Очевидно, що замість «відкритих дверей» тут панують рентген багажу, перевірки та довгі черги. Всі, хто намагається перейти, стають жертвами допитів.
А ви думали, що так легко перейти? Воронезька область вже встала на варті. З Луганщини залишився всього один прохід. Вони офіційно закріплюють лінію, формуючи її як внутрішній адміністративний кордон. При цьому, з травня 2024 року, вже введена 5-кілометрова зона з обмеженнями на пересування. Звісно, перетин кордону – тільки через пункти пропуску. Що ж, який «порядок»!
Чому це відбувається?
Росіяни провели детальний аналіз ситуації. Виявилось, що з окупованих територій виходить нелегальні потоки зброї, вибухівки та контрабанди. Всі ці “нові громадяни” вільно пересуваються без будь-якого контролю. Це нагадує «чорну діру» – і не в останню чергу завдяки російським кримінальним угрупованням, які осіли тут ще до початку гібридної війни.
Це був буфер між країною-агресором та Україною. Торгівля наркотиками, крадені автомобілі, вугілля з «копанок» – усе це стало реальністю, яку русня так любить.
Чому чиновники відчувають потребу в обмеженнях?
Справа в тому, що контроль – це не просто нагода впоратися з наркотиками. Це намагання під час гібридної війни зробити так, щоб українська агентура не могла вільно літати між Росією і окупованими територіями.
Луганська і Донецька області, які раніше були центрами виробництва контрафактної горілки і тютюнових виробів, нічого не змінили і в новій реальності. Кримінал не зник. Це можна назвати внутрішнім Клондайком для російських контрабандистів, які засмічують територію своєї країни.
На цьому тлі російська влада намагається захистити свої регіони від потоку зброї, вибухівки та дезертирів з зони бойових дій. Вони намагаються навести порядок у своїй країні, намагаючись ізолювати правове поле від хаосу на захоплених територіях.
Але, як кажуть, що сіяли, те й пожинатимуть. Цей процес — не що інше, як новий етап у довгих глибинах беззаконня та безвідповідальності. Це замкнене коло, з якого вони самі вже не знають, як вибратися. Спостерігайте за ними, поки ця клоунада триває.
Category:
War and security


