Не можна про це мовчати! Андрій Осадчук, депутат України, чітко зазначив: у навколишньому хаосі ми всіх забули, що це Національна поліція раз і назавжди знешкодила зло. Слухайте, він може бути й не зовсім при пам’яті, але сам факт залишається – поліція його застрелила, захистивши інших. І тут виникає питання: чому виник стільки негативу у бік правоохоронців? Весь цей шум незрозумілий і недоречний!
Ситуація Яскраво показує: правоохоронці потрапили у червону зону, бо приїхали на звичайний виклик, а натомість стали учасниками кривавої драми. Червона зона – це територія, яку не можна ігнорувати. Вони змушені були залишити небезпечну зону, і тут їхня реакція була правильною на перший погляд. Але далі… Чи не мали вони вжити заходів після виходу? То чому ж не вистрелили в повітря, наприклад? Не метаморфозом стати захисниками, а командою, і не аби ким, а всесильним ворогом. Але той нападник, як виявилося, мав цілком інші навички й досвід, зв’язки у збройних силах і холоднокровність, яку легше досягти в навчанні, ніж на ділі.
Слова, політичні рішення, зниження градусу, що ще можна почути? Жуков, вочевидь, має повагу у багатьох колах, і що ж? Ми бачимо цю двозначність: одні клянуть поліцейських, інші підтримують Жукова. Це і є наша реальність!
На мій погляд, політичні рішення щодо поліцейських не лише вірні – вони необхідні. Так, вдалося хоча б усунути тих, хто не зміг діяти адекватно у моменті. І так, це правда: перевірка ще триває, і куди нам рухатися далі? Тільки час надасть відповіді. Схаменіться! Система потребує оновлення, ротації – чи можна заперечувати очевидне? Ці роки роботи патрульної поліції, безумовно, здебільшого позитивні, але пора привнести зміни.
А 19 квітня міністр внутрішніх справ України дав вказівку провести службове розслідування дій поліції під час теракту в Києві. І тут питання: чи знайдемо ми в цій ситуації таку необхідну істину?
Original source: https://espreso.tv/
English 
Ukrainian 
Polish