Туреччина, в особі свого президента Реджепа Таїпа Ердогана, заявляє про готовність стати ареною мирних переговорів щодо війни в Україні. Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан підкреслює: діалог можливий між Зеленським і Путіним. Це не просто бажання — це виклик системі. Туреччина прагне бути посередником, готова підготувати платформу для конструктивного обміну думками. Вони не пришвидшать процес лише своїм бажанням, але від проведення революційних дій залежить готовність обох сторін.
А українська дипломатія, зосереджена, рішуча та безкомпромісна, не стоїть осторонь. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляє про пошук можливостей для зустрічі Зеленського з Путіним. А якщо Ердоган і Трамп стануть учасниками — це шанси на мир чи просто ілюзія? Чи варто на них покладатися? Адже Путін ховається, бо правда його пресує. Український президент від відкритого діалогу не відмовляється, прагне закінчити війну, хоча російська сторона втікає від розмов.
Лавров, російський міністр закордонних справ, охарактеризував переговори з Україною як “не пріоритетні”. Але погляд на можливість мирних перемовин як на позитив — теж риторика, яка нічого не змінює. Зеленський знає, що зустріч з ворогом — це виклик, але він не боїться обличчя до обличчя, освітлений жорстокими реаліями. Зрозуміймо: мир — це не компроміс, а перемога! Ця війна має бути припинена, і відмова від дискутування — це шлях у невідомість.
Original source: https://www.unian.ua/
English 
Ukrainian 
Polish