20 мільярдів доларів на хабарі: Мексиканець розкрив брудні схеми НАБУ

Україна – королева корупції. Це не новина. Але масштаби вражають. Фігурант справи «Карфаген», той самий Мексиканець, розкрив карти. Його одкровення – ляпас системі. Справжній подарунок для тих, хто втомився від казок про «боротьбу».

Як засвітили у nv.ua, Єгор Буркін, головний підозрюваний у справі «Карфаген», ідентифікований на плівках НАБУ як Мексиканець, не соромиться. В інтерв’ю блогеру Василю Тимошенку він виклав усе. І це – вирок.

20 мільярдів доларів: країна на потоках

Буркін стверджує: шахрайські кол-центри щорічно заводили в Україну близько 20 мільярдів доларів. Це не копійки. А правоохоронцям, за його словами, відстібали до 370 мільйонів доларів хабарів. Просто так, за «кришу». Нічого особистого, лише бізнес.

До операції «Карфаген» в Україні працювало близько 1500 таких «офісів». Їхній оборот? 2-3 мільярди доларів. Гроші осідали всюди: у кишенях ментів, працівників кол-центрів, власників приміщень. Близько 100 тисяч людей були у цьому болоті. Після «Карфагену» 80-90% цих годівниць, мовляв, закрилися. Невже? Чи просто переїхали?

«Я не буду нічого спростовувати. Мені якраз хотілося б підтвердити, що Україна тотально погрузла у корупції… Все купується і все продається, від слова зовсім: торгівля посадами, закриття та відкриття кримінальних справ», — заявляє Буркін.

Цінник за «прикриття»: хто скільки брав

Мексиканець не приховує: без хабарів нічого не працювало б. «Прикриття» одного кол-центру – 21 тисяча доларів на місяць. З них, за його оцінками:

7000 доларів — Служба безпеки України.
7000 доларів — Національна поліція.
7000 доларів — Генеральна прокуратура.

Суми, звісно, плавали. Залежали від кількості «працівників». Загалом, 350-370 мільйонів доларів на рік – це щорічний «внесок» правоохоронцям. Готівка. Йшла не лише на організаторів, а й на супутні «радощі»: ресторани, салони краси, тачки, хати.

Шишки на верхівці: хто «курував» схеми

Буркін назвав конкретні прізвища. Без купюр:

Андрій Осіпов, відомий як Кримінал.
Олександр Ковальчук, перший заступник начальника Управління Д Департаменту захисту національної державності (ДЗНД) СБУ.
Сергій Дука, перший заступник начальника ДЗНД.
Антон Кравчук, начальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ.

З Ковальчуком та Дукою Буркін, мовляв, спілкувався особисто. Потім з’явився посередник Осіпов. Щоб «не світитися» у протоколах. Звісно.

Але це не все. Сергій Кропива, колишній заступник начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора. Він, за словами Буркіна, брав свою частку, а решту – тодішньому генпрокурору Руслану Кравченку.

Офіс президента: «вишенька» на торті

«Все керівництво» правоохоронної системи, за словами Буркіна, «отримувало свою долю». А на самій верхівці? Заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Саме він, мовляв, «курує всю правоохоронну систему». Невже?

А ось нардеп Давид Арахамія та тодішній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко – не повелися. Буркін не зміг їх залучити. Хоч на цьому дякуємо.

Фінал: затримання, застави, свобода

НАБУ заявило про нові деталі справи «Карфаген» 4 листопада. Опублікували плівки. Засвітилися колишні та чинні чиновники Нацполіції, СБУ, Офісу генпрокурора. Того ж дня затримали генерала СБУ Сергія Дуку, посадовців Нацполіції Володимира Ценова й Олександра Дем’янчука, засновника боксерського клубу Віталія Рибалка.

5 листопада НАБУ і САП повідомили про підозру п’ятьом. Усіх – під варту. Але не надовго. 13 листопада Дука вже вийшов із СІЗО. Застава? 65 мільйонів гривень. Дрібниці. А Буркін? Він у міжнародному розшуку. Десь ховається. Чи чекає на нове інтерв’ю?

Україна. Держава, де корупція – не баг, а фіча. І, схоже, ніхто не здивований.