Світовий банк: щедрі мільярди на “реформи”. Що знову продали?

Рада директорів Світового банку схвалила чергову подачку для України. Цього разу – $3,39 мільярда. Нібито, на “реформи”. На “приватні інвестиції”. На “робочі місця”. І, звісно, на “поглиблення інтеграції з ЄС”. Справжня манна небесна, чи не так?

Як засвітили в офіційному релізі організації, ці гроші мають щось там підтримати. Що саме? Здогадайтеся. Мабуть, звичні обіцянки про світле майбутнє, а не реальні зміни.

Деталі “щедрості”: позики і гранти

Перша “Програма політики розвитку “Робочі місця в Україні та зростання приватного сектора” (DPO) складається з кількох частин. Бо ж однією сумою давати — не по-панськи.

• $1,04 мільярда — це позика від Світового банку. Її, до речі, підкріпили “гарантії” урядів Японії та Великої Британії. Бо хто ж повірить просто так?
• $2,35 мільярда — грант. Від Фонду фінансового посередництва F.O.R.T.I.S. (розшифровка довжелезна, але суть одна – гроші). Мета – “інвестування в зміцнення України”. Красиво сказано, правда?

За що платять? “Реформи” для бідних

Програма, ясна річ, “підтримує відновлення України”. І, уявіть собі, “на чолі з приватним сектором”. Це вже колись чули, чи не так? Отже, обіцяють три напрямки реформ. Три кити, на яких нібито стоятиме оновлена Україна.

Приватні інвестиції: казочка для великих

• Оновлення правил публічно-приватного партнерства. Щоб що? Щоб великі знову ділилися з великими?
• Розширення фінансування для малого та середнього бізнесу. Це ті, хто зазвичай бачить тільки крихти зі столу великих?
• Просування приватизації. Звісно ж, треба розпродати те, що ще залишилося.

Робочі місця: обіцянки для простих

• Модернізація житлової політики. Для тих, хто взагалі зможе дозволити собі житло.
• Підтримка ветеранського бізнесу. Обіцянки, обіцянки, обіцянки.
• Ширша участь жінок на ринку праці та розвиток “потрібних” навичок. Бо, очевидно, раніше вони не працювали і не мали навичок.

Інтеграція з ЄС: вічний шлях

• Підвищення прозорості аграрної підтримки. Бо до цього вона була, мабуть, абсолютно непрозорою.
• Посилення співпраці в енергетиці. Допоможіть нам, бо самі ми… ну, ви зрозуміли.
• Узгодження екологічних стандартів. Щоб на папері все було красиво, а далі — як вийде.

DPO (Development Policy Operation) — це, якщо перекладати з бюрократичної, пряма бюджетна підтримка. Україна отримує кошти, щоб залатати дірки в бюджеті та покрити соціальні потреби. В обмін на “структурні та інституційні реформи”. Тобто: євроінтеграція, боротьба з корупцією (смішно), цифровізація. Програми ці йдуть серіями, ніби сезони мильної опери. У рамках серії “Основи зростання” Україна вже отримала понад $3,5 мільярда. Гроші йдуть, а що змінюється?

Отже, черговий транш приземлився. Залишається лише спостерігати, як ці мільярди розчиняться в безкінечних “реформах” та “відновленні”. І хто від цього насправді виграє.