Де ж ваші докази, державні структури? Вже традиційно стикаємося з величезною стіною мовчання! Нардеп вказує на “вбивство батька п’ятьох дітей у ТЦК”, а у військових тільки виглядає безпорадність. Жодних даних, жодної реакції, жодної підтримки. Система стає глухою до реалій, до тих, хто платить найвищу ціну – своїм життям. Лише порожня імітація роботи, яка перетворилася на безвідповідальність. І де ж гучні заяви? Де чіткі дії, які б захищали? Справедливість потребує сили, а не безперервної байдужості.
Люди вимагають пошукати правду без прикрас! Відкриті рани суспільства, а звітів нуль. В цьому хаосі не може бути місця для пасивності. Ніяких зволікань! Система повинна почути – ми хочемо знати правду, хочемо покарати винних. Політики, почуйте нас: мова йде про життя, про дітей, про мутні води бездіяльності, в які нас кидають. Тому на чому стоїмо? На порозі до справедливості чи на краю безвідповідальності?
Original source: https://ua.korrespondent.net/
English 
Ukrainian 
Polish