Національний банк України вкотре вирішив потішити громадян. Облікову ставку підняли. Тепер це замість колишніх 15,5%.
Головний аргумент? Інфляційний тиск, звісно. Треба ж якось «стримувати очікування». Так, принаймні, заявив сам регулятор.
Як засвітили в Babel.ua, все за планом. Інфляція, бачте, прискорилася. У серпні вже 8,1% «рік до року». Це вище, ніж їхні ж липневі прогнози. Хто б сумнівався?
Хто винен і що робити?
- Ціни злетіли, бо подорожчало пальне. А чому? Війна на Близькому Сході загострилася.
- Тарифи теж поповзли вгору. А це вже «наслідки російських атак». Звісно.
Базова інфляція останні місяці — висока. Бізнес стогне. Енергія, логістика, зарплати — все дорожчає. Інфляційні очікування? Вони ж нікуди не діваються.
Рішення? «Заощаджуйте!»
Підняли ставку, щоб гривневі заощадження «були привабливішими». І для «стійкості валютного ринку».
Національний банк України стверджує, що й далі «стежитиме». А якщо що? Готові ще посилити процентну політику. Налякали.
Що за звір ця «облікова ставка»?
Це, власне, показник. НБУ дає гроші банкам під цей відсоток. Комерційні ж банки нижче цього відсотка кредити не видають. Невигідно ж!
Через цю ставку Національний банк України нібито керує інфляцією. Керує, чим далі, тим цікавіше.
- Ставка вниз — кредити дешевші. Грошей більше. Інфляція набирає обертів.
- Грошей менше на депозитах, більше на руках. Люди витрачають.
- Вища інфляція = знецінення гривні. Одна й та сама сума, а купити можеш менше. Чудово!
Все навпаки? Ставка вгору. Кредити й депозити дорожчі. Нас стимулюють заощаджувати. Грошей в економіці менше. Інфляція сповільнюється. Так, принаймні, працює теорія.
Історія «порятунків»
- Початок війни: ставка 10%. Нічого не чіпали.
- Але : різкий стрибок до 25%. Один із найрізкіших. Прямо «визначна» подія.
- Потім були зниження. У червні — 13%.
- Грудень — 13,5%.
- Січень — 14,5%.
- Березень — 15,5%.
І ось, фініш. 16%. Здається, рятувати нас від інфляції НБУ буде до останнього. Або поки гаманці не спорожніють.


