Митні ігрища: Україна просить, Європа морозиться?

Як засвітили у The Financial Times, Україна знову простягає руку. Мовляв, перенесіть нам митницю вглиб ваших територій, шановні європейці. Чого? Аби русня не бомбила, а наш агроекспорт хоч якось дихав.

Джерела, звісно, «обізнані», шепчуть: Київ уже дзвонить Польщі та Словаччині. Причина банальна: порти розбомблені, Чорне море закрите. Тож женемо фури, поїзди, баржі через усю Європу. Яка несподіванка, правда?

У Міністерстві закордонних справ України, як виявилося, не сплять. Спільні пункти контролю з Молдовою вже є. Тепер МЗС хоче такий же «сервіс» від інших сусідів. Особливо від Польщі. Речник МЗС України Георгій Тихий пояснив: «нові безпекові обставини». Ага, тобто війна, панове. І Україна, звісно, хоче домовитися «якомога швидше». Бо куди ж спішити?

Наслідки? Аграрний експорт впав удвічі. Про це розповів Міністр аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький. У вересні вивезли 2,4 мільйона тонн. Це лише 46% від того, що могли б. Без доступу до Чорного моря — 45-50% потенціалу. Тож, кажуть, треба «розширювати альтернативні маршрути». І, звісно, «компенсувати витрати». За чий рахунок, цікаво?

Балтійський гамбіт і Дунайські муки

Ба більше, розглядають порти Балтії. Але це, звісно, дорожче. Єврокомісія, тим часом, рахує: Дунаєм перевезли 600 тисяч тонн у серпні, а у вересні вже 1,16 мільйона. Прогрес! А от Чорним морем у минулому місяці — всього 10% експорту. Десять, Карл!

Але є нюанси. Інфраструктура забита. Вода в Дунаї мілка. А ще Польща, Угорщина та Словаччина заборонили імпорт українського зерна. Транзит, правда, дозволили. Яка щедрість.

Європейська «солідарність»: відмова за відмовою

Politico ще 4 жовтня писало: Україна вже просила сусідів «допомогти». Польща та Румунія відмовили. Мовляв, свої інтереси важливіші. Зерно, бачте, «перевантажує порти». А ще «низький рівень води в Дунаї» винен. Так заявив Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчос. Бідолахи румунські фермери, їм же нічого продати!

Міністерство інфраструктури Польщі теж відрізало: «не планує жодних змін». Жодних, розумієте? Щоб, не дай Боже, транзит не збільшився.

Тож поки Україна просить, Європа рахує. І, здається, свої прибутки важливіші за чужі проблеми. Бізнес, нічого особистого.