«Зерновий коридор»: Ціна життя. Чорноморська лотерея з українським зерном

Чорне море знову показало зуби. Біля румунського узбережжя сталася чергова драма. Судно, яке перло українське зерно до Італії, вляпалося в халепу. Результат? Двоє мертвих, одинадцять щасливчиків вижили.

Як засвітили у Pravda.com.ua, посилаючись на Digi24 та «Європейську правду», сигнал SOS надійшов до Морського координаційного центру рятувальних операцій о 10:37 у понеділок, 5 жовтня. Це румунське агентство з безпеки життя людей на морі отримало «привіт» від біди. Судно бовталося за якихось 20 морських миль від румунського берега. І за 9 миль від нафтової платформи «Пескаруш». Прямо під носом у всіх.

На місце миттю полетіли рятувальники: судна SAR Apollo, SAR Ares, SAR Artemis. Плюс підрозділ берегової охорони. Спочатку кричали про 13 зниклих безвісти. І про пораненого капітана. Але потім Міністерство внутрішніх справ Румунії «уточнило»: 11 витягли, двоє – назавжди. Допомагав і вертоліт Генеральної авіаційної інспекції. Поранених швиденько евакуювали. Щоб не померли, як інші.

Звісно, судно мало назву: ROYAD MAMMADOV. Вийшло з українського Ізмаїла. Курс – Італія. Зерно ж треба везти. Будь-якою ціною.

Політики: балачки про “зерновий коридор”

А тепер про тих, хто “турбується”.

Кая Каллас: «Відновити торгівлю!»

• Висока представниця ЄС із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас вже раніше заявляла: мовляв, міжнародна спільнота мусить, просто зобов’язана, відновити глобальний торговий маршрут у Чорному морі. Ага, мусить. А хто відповідатиме за трупи?

Реджеп Ердоган: «Ми стараємось!»

• Президент Туреччини Реджеп Ердоган теж не відстає. Анкара, бачте, посилює свої дипломатичні потуги. Щоб відновити експорт зернових. І навіть отримала «позитивний сигнал» від України. Ну, хоч щось позитивне в цій історії.

ООН та Туреччина: «Переговори, переговори!»

• ЗМІ писали: Туреччина та Організація Об’єднаних Націй вже організовують нові переговори. Між Росією та Україною. Про якесь там перемир’я у Чорному морі. Намагаються об’єднати “розрізнені зусилля”. Все заради чого? Щоб захистити поставки зерна. І, звісно, стримати світові ціни на продовольство. Люди ж голодують. Або вмирають за зерно.

Отже, поки політики базікають про “коридори” та “перемир’я”, звичайні моряки платять життям. Зерно дорожчає. Життя — ні.