Зеленський дав наказ: нищити вороже, бо терпіти вже нікуди!

Президент Володимир Зеленський нарешті прозрів. Або зробив вигляд. П’ятого серпня на засіданні РНБО він заявив: Сили оборони таки знищуватимуть ворожі пускові установки. Просто на території Росії. Щоб менше летіло по нам. Як засвітили в nv.ua, це ж так просто!

Прямий наказ: нищити все!

Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Володимир Зеленський видав чіткий наказ. Військові повинні нищити ворожі пускові. Це зменшить удари. По стратегічній інфраструктурі, по мирних, по наших військових. “Вони цим займаються і будуть це робити”, — пафосно додав президент. Може, хтось їм раніше забороняв?

“Стиснувши зуби”: де наші ракети?

Далі – цікавіше. Президент поставив завдання Міністерству закордонних справ та Міністерству оборони. “Рухатися стиснувши зуби”. Вибити з партнерів більше антибалістичних ракет. Для нашої ППО. Бо без них, бачимо, біда.

Того ж п’ятого серпня Володимир Зеленський видав ще одну перлину. Поставки перехоплювачів зменшились утричі. Порівняно з 2025 роком. Це, звісно, дуже зручна динаміка.

Своє, рідне: мрії про українське ППО

Паралельно, Володимир Зеленський “спрямував” увагу “Укроборонпрому” та приватного сектору. Український оборонно-промисловий комплекс має будувати власну систему ППО. Разом із партнерами. Звучить як план на роки.

Ще від усіх громад та областей президент чекає “серйозного ставлення”. До планів стійкості. Мабуть, це коли без світла, води й ППО – але стійкі.

Чому раптом прозріння?

Причина проста. В ніч проти 5 серпня Росія вчергове показала “кузькіну мать”. Атакували Україну. Чотири ракети “Циркон/Онікс”. Плюс двадцять чотири балістичні “Іскандер-М/С-400”. Наша ППО? Не збила жодної. ЖОДНОЇ.

Наслідки:

• У Києві та області сімнадцять загиблих.
• Ще сорок чотири поранені.
• Цілі? Складські приміщення цивільних підприємств. Інфраструктура. Залізнична станція. Без сюрпризів.

Президент висловив своє “глибоке занепокоєння”: “Перехоплювачі балістики — те, що могло б зберегти життя загиблих сьогодні. Дуже важливо, щоб партнери усвідомлювали, що затримки з їх постачанням або неготовність передавати антибалістику призводить саме до таких жахливих жертв і руйнувань”.

Виходить, тільки після чергової кривавої атаки усвідомили, що треба відповідати? І просити?

“Немає ППО – немає життя”

Партнери, нагадайте, ви про що думали? Бо поки ви “усвідомлюєте”, ми рахуємо трупи. Прозріння запізніле, але ж хоч якесь. Ціна – надто висока. Це Україна. А не черговий форум.