Перейменування Донецької та Луганської областей на “Донніленд” – це не просто словесна фантазія. Це неоднозначна спроба української сторони домогтися чогось у безпосередньому конфлікті, який триває. Чи справді це відповідь на виклики часу, чи просто химерне мрійництво?
Жоден офіційний документ не закріпив цю ідею, лише обговорення за зачиненими дверима. Ідея “Донніленду” виникла на фоні переговорів про закінчення війни, з добрим наміром вплинути на США, але наскільки це реально? В грудні Зеленський висунув концепцію демілітаризованої зони, не виключаючи варіант створення гібридного управління з представниками України та Росії. Інші пропозиції звучали як сюрреалістичний театр: частина Донбасу як напівавтономна міні-держава, вище за все – з “офшорною” економікою. Можливо, це новий виток дипломатії?
Український переговірник не зупинився на словах. Зелено-золотий прапор і національний гімн для “Донніленду” – так прості ідеї перетворюються на візуальну метафору боротьби за мир. А що ж американська сторона? Можливо, вона навіть не вловила весь абсурд цих експериментів.
Величезний сюрприз, але не вперше країна намагається увічнити Трампа. Польський президент мріє про військову базу “Форт Трамп”, а Ізраїль відзначає “Трамп-Хайтс”. Не дійшло ще черга до “Донніленду”?
Зеленський запевняє, що це все про незалежність, про те, щоб донбаська земля залишалася під контролем України. Але чи достатньо лише слів? Правда проти імітації, дія проти безвідповідальності. Час-темпоральна реальність створює нові героїчні легенди, а Донецьк і Луганськ все ще за стінами війни.
Original source: https://www.unian.ua/
English 
Ukrainian 
Polish