Солонківська сільрада вирішила — дороги, які годують бізнес, виставити на продаж. Цією дорогою їздить вантаж, що забезпечує роботу кондитерської імперії Biscotti. Вони кажуть — ми зачиняємось. Чому? Бо місцева влада влаштовує власний аукціон на шматок цієї під’їзної дороги, землі в 0,3 гектара, що веде з траси Київ-Чоп до наших виробництв. Це не просто клаптик землі, це артерія, по якій ходить і їздить весь бізнес.
Перед вами лист — агресивний і правдивий — від групи компаній, які тримають тут бізнес: Biscotti, Іммобільяре Фамільяре, Спільне Українсько-Італійське Підприємство Дольчі Фантазії, Пекканіска і Гранд Гарант. Підпис під зверненням — керівники і власник землі Володимир Бекиш, співвласник Іммобільяре. Їхній виробничий хаб — це понад 10 тисяч квадратних метрів заводів і складів, де працюють сотні, а якщо захочете більше — то понад 800 офіційно працевлаштованих.
Влада Солонківської громади вирішила продати частину цієї дороги — комунальна земля, доступна всім, тепер може опинитися у приватних руках. Це не якась забутий клаптик — це продовження з’їзду з міжнародної траси М-06; це територія, що забезпечує проїзд і прохід до потужностей бізнесу, до будівництва другої черги виробничого комплексу. Тут же — паркувальні місця для відвідувачів. І все це — під ударом.
Бізнес дав цій території життя, влив у благоустрій 8,2 мільйони гривень. Тут стелили бруківку, створювали інфраструктуру. І тепер влада намагається продати те, що не належить самим собі, розганяючи конфлікт і створюючи перешкоди для інвестицій та розвитку.
Це не просто продаж землі — це удар по тому, хто створює робочі місця, платить податки та формує потужний бізнес у Солонківській громаді. Компанії вже заплатили понад 21 мільйон податків у першому кварталі 2026 року. Але влада воліє відірвати цю територію від бізнесу, що довіру і роботу формує, аби — можливо — перекроїти своє поле контролю.
Вони вимагають — депутати Солонківської громади не проголосуйте за цей продаж. Залиште землю комунальною, доступною, загальнодоступною дорогою, а не приманкою для рейдерського дерибану.
Це не просто протиріччя — це конфлікт правди та імітації, дії бізнесу проти безвідповідальності влади, волі підприємців проти самозакоханості чиновників.
Ми не просимо. Ми заявляємо. Бізнес Солонки не здається. Така поведінка, це не шлях розвитку. Це – шлях в тупик.
Керівник Biscotti мовчить, оскільки відряджений. Та мовчання — це час на те, щоб подумати. Час влади — діяти по совісті, або назавжди залишитись у ролі перешкоди.


