Харківщина: Російські виродки збудували 29 катівень. Система зла – як на долоні.

На тимчасово окупованих землях Харківщини росіяни розгорнули пекло. Створили цілу систему незаконного утримання. Для цивільних. З транзитними та основними катівнями. Правозахисники вже задокументували 29 таких місць. Близько 800 людей пройшли через цей жах.

Як ZMINA розкопала, а Censor.NET підхопив, про це розповів представник Project Expedite Justice Ашот Агаян. Це сталося під час презентації звіту з промовистою назвою: «Організована жорстокість. Російська мережа незаконного тримання та катівень у Харківській області».

За словами Агаяна, окупанти методично перетворювали будь-які будівлі на місця тортур. Допитували. Катували. Це не випадковість.

Місця ці були розкидані по всій області. Деякі — за 150 кілометрів одне від одного. Але діяли як єдиний механізм. Часто використовували колишні чи навіть чинні відділення поліції. Звісно, на свій лад.

«Зазвичай катівні мали щонайменше дві зони – для утримання цивільних і для їхніх допитів», – уточнив Агаян. Зручно, чи не так?

Транзитні та основні катівні: конвеєр болю

Правозахисники з’ясували: транзитні катівні – це для первинного «відбору». Тут затримували. Допитували. Катували. Фільтрація, бачте.

«Після цього росіяни могли звільнити людину, хоча це траплялося рідше, або перевести її до основної катівні чи депортувати до Росії», – розповів представник Project Expedite Justice. Тобто, або продовжуй страждати, або геть звідси.

Основні катівні – для тривалого утримання. Переміщення між цими об’єктами? Це доводить: все працювало як єдина, злагоджена система. Конвеєр.

Організований характер? Безперечно. Обов’язки були чітко розподілені. ФСБ – депортації. Або вказівки на них. Так звані «Л/ДНР» та Росгвардія – охорона. І переміщення людей. Нічого нового.

Більшість цих центрів терору росіяни розмістили у стратегічних містах: Ізюм, Балаклія, Куп’янськ, Вовчанськ. Адміністративні та логістичні вузли. Зручно для контролю, зручно для звірств.

Кого шукали ці нелюди?

За свідченнями очевидців, окупанти полювали на конкретних людей:

• Чоловіки призовного віку.
• Ветерани та їхні родини.
• Працівники ДМС та правоохоронці.
• Волонтери.
• Люди з українською символікою.
• Ті, кого підозрювали у «диверсіях» чи вважали «навідниками».

А ще – цивільні. Ті, на кого доносили сусіди. Звичайна практика для окупантів.

Цей звіт правозахисників – не вигадка. Він ґрунтується на 114 свідченнях. Потерпілих та свідків. На задокументованих фактах. На матеріалах з відкритих джерел. Документатори здійснили близько десяти місій на Харківщину. Встановили приблизно 800 жертв.

Перша місія Truth Hounds відбулася 20 вересня 2022 року. За п’ять днів вони зафіксували 80 випадків незаконних затримань, зникнень, катувань. І це лише початок.

Російська «гуманність» у дії. Конвеєр зла працює, але його вже фіксують. І за це доведеться відповісти. Усім.