Геройські фінські друзі, та й годі! Як засвітили у news.liga.net, Фінляндія таки змилостивилася. Кидає Україні «критично важливі» засоби ППО. Прямо зі своїх запасів.
Секретний пакунок від Стубба: Що там?
Президент Фінляндії Александр Стубб, даючи інтерв’ю «Ми-Україна», розповів про це. А точніше – не розповів.
- Наголосив: захист від росіян вимагає ППО. Геніально.
- Вже поспілкувався з Президентом Володимиром Зеленським. Домовилися, мовляв.
- Що саме передадуть? Це «критично важливі» засоби, які ще залишились у Фінляндії. Секрет.
- І головне: «Наближається зима. Фіни й українці дещо знають про зиму». Драматично.
Несподіванка: Росія б’є, а ППО не вистачає
Тим часом Росія не дрімає. Нарощує балістичні удари. Чому? Бо Київ має гострий дефіцит ракет до систем протиповітряної оборони Patriot. Нічого нового, власне.
Пан Стубб додав: треба допомагати. Захищати енергетику. Давати генератори, дизельні двигуни. «Ми маємо зробити так, щоб будь-які російські атаки на енергетичну інфраструктуру не вдарили надто сильно по українському суспільству». Дякуємо за турботу, кеп.
Історія циклічна: Зима прийде, ППО знадобиться
Президент Фінляндії також згадав: Росія має можливості виробляти балістику. Тож партнери працюють. Шукають перехоплювачі. «Ми знаємо, що системи Patriot є у різних частинах світу, не лише у Європі, але й на Близькому Сході й у США. І є багато інших напрямків, над якими нам потрібно працювати». Знову – таємничі натяки.
А ось історична довідка від финів. Сувора зима 1939-1940 років. Морози, сніг, короткий день. Ускладнили наступ радянських військ. Фіни тоді краще використали умови. Лижі, мобільні загони. Протистояли чисельнішим радянським військам. Зима, мовляв, це вам не літо.
- У тодішній заступник міністра закордонних справ Сибіга заявив: Україна має прогрес. Щодо отримання перехоплювачів балістики від партнерів.
- Видання Politico писало: європейці шукають ракети до Patriot. Щоб передати Україні. Перед зимою. Як завжди, в останній момент.
Зима близько. А «критично важливе» ППО – у дорозі. Чекаємо на сюрпризи. І тримаємося.


