В Україні знову тасують колоду. Зміна урядової команди. Це вам не пауза, не якийсь там ризик ревізії курсу. Ні, це, бачте, «момент істини». Так намололи нам у LIGA.net. Мовляв, чи здатна держава перетворити особисті успіхи якихось там лідерів та поодинокі техно-викрутаси в реальний, системний код перемоги? Бо у XXI столітті виживає не пузатий з найбільшим ресурсом, а той, чия держмашина рубає простір і масштабує технології. Це ж очевидно, чи не так?
Пасіонарії на війні – чи довго?
На старті реформ завжди пруть пасіонарії. Молодці. Але тривала війна на виснаження – це не про ручне керування. Ніяких «я сам». Технологічна доктрина має бути викарбувана:
- у статутах ЗСУ;
- в оборонних закупівлях;
- в алгоритмах Генштабу.
Західні гроші, наші «зміни»
Ця стандартизація – вона не для нас, вона критична для «партнерів». Вони ж не мільйони, а мільярди інвестують у спільні програми. Їм потрібна залізна впевненість. Зміна пик у міністерських кріслах не повинна розвалити системні алгоритми співпраці. Наш технологічний вектор – він має бути константою. А не як заманеться черговому «ефективному» менеджерові.
Отже, панове урядовці, або ви ставите технології в основу, або просто далі тасуєте колоду, поки держава сиплеться. Момент істини, він такий – не чекає.
English 
Ukrainian 
Polish