Як Liga.net засвітили, кінець епохи. Неділя, , стала чорним днем для “самовільників”. Програма спрощеного повернення із СЗЧ – все. Лавочка прикрита. Міністерство оборони рішуче заявило: тепер тільки по-дорослому, за загальними правилами.
Пам’ятаєте “золоті часи”? До можна було ще якось “проскочити”. Тепер забудьте. Після хто захоче до війська, той поповзе. Через Військову службу правопорядку (ВСП), якісь там резервні батальйони. Словом, пекло бюрократії. Довше, складніше, без вибору частини. Привіт, черги і нерви!
Куди бігти “заблукалим овечкам”?
Якщо вже припекло, і військовий раптом згадав про обов’язок, Міноборони “милостиво” вказало шлях. Звертайтесь, мовляв, до ВСП. Це вам не кіоск з шаурмою, це серйозна структура:
- Центральне управління ВСП у Києві та Київській області.
- Територіальні управління ВСП.
- Зональні відділи ВСП.
Там, у ВСП, вам “допоможуть”. Розповідатимуть про резервні батальйони. Дадуть припис. Або можете самі перти до того батальйону. Перелік, звісно, теж у ВСП. Зручненько.
СЗЧ – горе в військах, радість у тилу?
За даними оборонного відомства, на аж понад 200 000 українських військових перебували у СЗЧ. Двісті тисяч! Це ж ціла армія! Не дивно, що СЗЧшники знижують укомплектованість підрозділів, додають навантаження на тих, хто ще воює, і, звісно, заважають виконувати бойові завдання під час повномасштабної війни. Хто б міг подумати, правда?
Прибув до батальйону резерву? Комбат протягом трьох діб видасть наказ. Включить у список, дасть завдання. Ще й через правоохоронців з’ясує, чи ви вже в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. А потім доповість вашому старому командиру. Все чітко.
У Міноборони, до речі, уточнюють: командири резервних батальйонів слухають бойові бригади, яким потрібне поповнення. А от рекомендаційні листи від тилових частин забезпечення – це вже несерйозно. Кому потрібна логістика, коли можна кидати людей на передок?
Коли можна відскочити від криміналу?
Шанс на порятунок від кримінальної відповідальності є. Якщо це ваш перший СЗЧ під час воєнного стану. Але не просто так!
- Пишете рапорт.
- Отримуєте згоду від командира частини (резервного батальйону) на продовження служби.
- Звертаєтесь із клопотанням до слідчого, прокурора, суду. Просите про повернення до війська.
І тоді матеріали йдуть до суду. А там уже як пощастить. Суд вирішить. Не швидше, ніж рак свисне.
Цікавий факт: про перший етап трансформації Сил оборони, де були нові контракти та можливість повернутися після СЗЧ, стало відомо . За спрощеною процедурою на подали 500 рапортів. А вже тодішній міністр оборони (!) ляпнув про “тисячі заяв”. Щось пішло не так, чи міністр просто не вмів рахувати?
Тепер халяви не буде. Хочете повернутися? Ласкаво просимо в черги, до ВСП і під суд. Бо хто ж, як не свої, закрутить гайки найсильніше?
English 
Ukrainian 
Polish