Кремль знову накидає. Старі ультиматуми під новим соусом

Москва знову вивалила свої «мирні» пропозиції. Цього разу – з ще більшим нахабством. Як засвітили у The Washington Post, Кремль повернувся до улюблених ультиматумів, які він кидав НАТО та США ще до того, як попер повномасштабною війною на Україну у лютому 2022 року. І це ще не все. Вимоги тепер розширили. Щоб ніхто не сумнівався.

“Мирні” вимоги Москви: відкотити світ назад

Кремль знову хоче перекроїти всю архітектуру безпеки Європи. Як? Дуже просто: примусити НАТО скоротити свою військову присутність. До рівня 1997 року. Тобто до того, як Альянс почав розширюватися на схід від Німеччини. Це, звісно, не вперше. Про це писав і The New York Times, посилаючись на копію російського документа, де ці вимоги 2021 року знову вилізли на поверхню.

The Washington Post стверджує: ці вимоги – з підготовлених Росією переговорних тез, що потрапили до рук видання. Вони слово в слово повторюють ультиматуми, які Кремль кидав НАТО та США перед вторгненням.

Що це означає на практиці? Країни, що вступили до НАТО після 1997 року – Польща, Угорщина, Чехія та країни Балтії – більше не зможуть розміщувати на своїй території війська та озброєння Альянсу. Тоді, нагадаємо, адміністрація президента США Джо Байдена та союзники відфутболили ці забаганки як «неприйнятні». І правильно зробили.

Нові “хотілки” Кремля: далі – більше

Але новий документ пішов ще далі. Тепер Росія хоче, щоб не лише США, а й Франція з Великою Британією припинили «ядерну співпрацю». Це та сама ідея, яку президент Франції Еммануель Макрон вкидав, обговорюючи автономію Європи від Штатів. Кремль, бачте, вирішив її присвоїти.

Мало того, що Україна має відмовитися від НАТО. Москва тепер вимагає заборонити Україні брати участь у політиці колективної безпеки та оборони Європейського Союзу. Навіть якщо країна стане членом блоку. Це вже навіть не смішно.

Крім того, росіяни хочуть:

• Обмежити чисельність Збройних Сил України та кількість озброєння.
• Припинити всі західні постачання військової техніки та зброї.
• Заборонити розміщення іноземних військ та військових об’єктів на території України.

Документ також містить вимогу до НАТО: жодної військової діяльності на території України, інших країн Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії. Це вже не ультиматум. Це – повне зухвальство.

«Довгострокова мета [російського диктатора Володимира Путіна] полягає в тому, щоб Москва мала більший вплив на сусідні країни, які колись входили до складу Радянського Союзу», — констатує The Washington Post. Ну хто б сумнівався.

Переговори в Абу-Дабі та візити до Кремля: що там було?

The Washington Post звернуло увагу й на заяву президента України Володимира Зеленського. Він повідомив: під час переговорів американці вперше порушили питання про вступ України до НАТО. В обмін на виведення українських військ із частини Донбасу, що досі під контролем ЗСУ.

Вимоги Кремля кричать: спеціальним представникам президента США Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру так і не вдалося відмовити Путіна від його основних забаганок. Про це теж пише The Washington Post.

А тепер по порядку:

• 11 листопада в Абу-Дабі завершилися дводенні переговори. Учасники: Україна, США та РФ. Домовилися про масштабний обмін полоненими. Після тристоронніх зустрічей українська делегація ще окремо побалакала з європейцями, які теж були в ОАЕ.
• 12 листопада Стів Віткофф та Джаред Кушнер, спеціальні представники президента США, приперлися до Кремля. На переговори з Путіним. Розмова тривала близько двох годин.
• Після Кремля вони рвонули до Дубліна. Там зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським, який прибув на саміт Європейської політичної спільноти.
• Після цього Віткофф заявив: готується наступний раунд переговорів про завершення війни. Кушнер додав: там будуть європейські країни.
• Зеленський підтвердив: готується «найбільший» обмін військовополоненими між Україною та Росією.
• 13 листопада президент Зеленський повідомив: США вперше запитали Україну, чи вийде вона з Донбасу в разі вступу до НАТО. За словами Зеленського, якщо партнери підтвердять пакет гарантій безпеки, він готовий винести це рішення на громадське обговорення.

Ось така «дипломатія». Кремль продовжує жити в 1997-му, а світ чомусь має під нього підлаштовуватися. Смішно. Чи ні?