Коли війна — це бізнес: как ділки на Волині нажилися на ЗСУ

55 автомобілів. Саме стільки “благодійники” з Волині успішно перепродали, прикриваючись патріотичними лозунгами.

• Автомобілі, нібито для ЗСУ, везли під прикриттям добрих намірів.
• Лідери громадської організації та їхні спільники створили свій міф у війну.
• Усе на фоні героїчних слів про підтримку армії. Підстава ж — класична.

Війна як бізнес-ініціатива

Волинь, яка, здавалося б, має стати символом єдності, перетворюється на арені для ділків. Продавці “патріотизму” знайшли способи заробити на горі інших.

Лицемірство в білій рукавичці

Яка роль у цьому аферах — гроші? Безумовно. Їх легко витратити на чергову “благодійну” акцію, адже справжньої допомоги залишилося обмаль, коли мова йде про порятунок. А от досягти своїх власних цілей — у чому тут немає проблеми.

Благодійність або бізнес?

Не варто забувати — за “допомогу” стоїть команда, що майже відкрито ліпить факти, щоб не зганьбити себе. Вони знають, як грати на емоціях людей, аби заглушити питання: “А де ж гроші?”

На що готові ділки?

Готові пожертвувати краплею совісті, адже навколо — системна байдужість. Це не про підтримку, а про прибуток. Всі ці автомобілі через десятки колізій опиняються на авторинку замість фронту, і комусь це подобається.

Фінальна гра

Волинь стає символом торгівлі війною. Не стільки патріоти, скільки бізнесмени в одних штанях. Це не допомога, це ринок. І варто задати запитання: коли ж закінчиться це лицемірство?