Уряд знову щось мутить. Цього разу – з бронюванням. Як засвітили у Цензор.НЕТ, посилаючись на пресцентр Міністерства економіки та довкілля України, Кабінет Міністрів України на засіданні вирішив: створити Координаційний центр. Уточнити “критичність”. Переглянути критерії. Ну і, звісно, оновити ліміти бронювання для “окремих” підприємств.
Мовляв, це все заради балансу. Між Силами оборони та “стабільною роботою” економіки, інфраструктури, життєзабезпечення. Головний принцип незмінний: бронювання – щоб підприємства не здохли без працівників. А держава – без них.
Координаційний центр: чергова “прокладка”?
Що це за звір? Тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів України. Звучить солідно. До його роботи заженуть усіх: представників органів влади, відповідальних за економіку, оборону, безпеку, гуманітарну політику та функціонування критичної інфраструктури. Головують – заступник міністра економіки та довкілля і заступник міністра оборони. Зрозуміло, хто за що відповідає.
Завдання Центру: бюрократичний рай
- Узгоджувати галузеві та регіональні критерії “критичності”. І давати “рекомендації” їх доопрацювати.
- Розглядати звернення державних органів. Визначати, хто “критично важливий”.
- Рекомендувати скасувати статус. Особливо, якщо правоохоронці щось там накопали.
- Погоджувати бронювання понад 50%. Бо ж менше – нецікаво.
Процедури чіткі. Терміни – жорсткі. Місяць на розгляд. А якщо “невідкладно” – то сім робочих днів. Оперативність, ага. Рішення про “критичність” все одно за уповноваженими державними органами. Але пропозиції Координаційного центру “розглянуть” центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації. Розглянуть і забудуть?
Нагадаємо, раніше цим займалася Міжвідомча робоча група, очолювана міністром оборони. А критерії узгоджували з Міноборони та Мінекономіки. Тепер буде ще один прошарок. Для чого? Питання риторичне.
“Критичність”: хто тепер важливий?
Уряд уточнив це визначення. Тепер центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мають 10 днів. Щоб переглянути галузеві й регіональні критерії критичності. З набуття чинності змінами. Оновлені критерії, звісно, погодить Координаційний центр. А як інакше?
Кажуть, це “стандартна процедура”. Не панікуйте, мовляв. Більшість підприємств збереже статус критично важливого. Ті, чиї критерії не зміняться. А чи зміняться вони? Подивимося.
Ліміти бронювання: кому 95%?
Тут цікавіше. Для підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів ліміти підняли. До 95% військовозобов’язаних працівників. Майже всі. Щоб не зупинилися, мабуть.
Зменшення лімітів? Воно, кажуть, не стосуватиметься “критично важливого персоналу”. Тих, хто безпосередньо забезпечує виробничий процес, виконання оборонних контрактів, оперативні, ремонтні та аварійно-відновлювальні роботи. Керівник підприємства сам вирішить, кого “бронювати” в межах ліміту. Зменшення – для “допоміжного та обслуговуючого персоналу”. Хай вони йдуть служити. А “критичні” – працюють.
І ще. Громадяни, які мають відстрочку з інших підстав, зокрема багатодітні батьки, опікуни – всі, теж враховуються у квоту. При розрахунку граничного відсотка заброньованих. Схоже, це просто маніпуляція статистикою.
Отже, маємо новий центр, нові критерії, нові ліміти. Старі проблеми. І вічне питання: кому насправді вигідні ці “уточнення”? І хто тепер залишиться без броні?


