Зеленський знову “захищає” інфраструктуру: ракети, стійкість, Київ. Де результат?

Президент України Володимир Зеленський знову зібрав усіх на селектор. Військові, урядовці, керівники служб — усі, хто “працює для захисту інфраструктури”. Звучить пафосно. А що по суті?

Як засвітили у Цензор.НЕТ, наш невтомний керманич визначив аж три “завдання”. Чи це вже не ті самі, що були до того?

Завдання від “головнокомандувача”: знову “перевірки” та “плани”?

• Ракети для ППО: де ж вони?

  Перше: графік постачання ракет. Виявляється, Міністерство закордонних справ України, Міністерство оборони України та “команда Офісу” (читай: хтось з Банкової) мають “оперативно перевірити” домовленості. Мова про F-16 та їхню “необхідну амуніцію”.

  Те саме стосується ракет для протиповітряної оборони. По кожній країні. По всіх угодах. По кожному пакету. І вже на завтра — новий графік. Нічого не забули? А де старий?

  Зеленський, звісно, “наголосив”: у жовтні 2026 року потрібні додаткові ракети. Бо деякі “домовленості, погоджені з лідерами”, досі не дійшли до “командного рівня”. Тобто, нагорі домовились, а внизу — як завжди. Чи не так?

  Та й подяка Німеччині, Норвегії, Фінляндії та іншим “партнерам, готовим працювати оперативно” виглядає дивно. Адже, за словами самого ж Зеленського, “важливо прискорити команди”. То хто кого гальмує?

• “Стійкість”: плани та реальність

  Друге завдання: виконання планів стійкості. Що це? Ніхто не знає. Але по кожному регіону, по ключових містах щотижня “фіксують стан виконання”. Прогрес, чи імітація?

  Президент, звісно, “зауважив”: є “відставання в частині громад”. І що? Військове командування разом з урядовцями мають “підготувати додаткові рішення”. Для “більшої безпеки робіт”. Це як? Більше папірців? Більше нарад?

• Київ: знову “терористична операція”?

  Третє: російська “терористична операція” проти київської критичної інфраструктури. Система реагування “скоригована”. Чи не запізно?

  Захисні рішення “повинні бути повністю реалізовані”. А до цього що було? І, звісно, “перерозподіл ресурсів”. Куди? Кому? Головне, щоб “місцева влада у Києві” була “готова до швидких рішень”. Бо ж досі, мабуть, не була готова. Чи як?

Президент чекає “доповідь” від Прем’єр-міністра України та Головнокомандувача Збройних сил України. Щодо “кроків, які сьогодні були визначені”. Ну, чекати — це святе. А ми чекаємо результатів. І не тільки ми. Чи дочекаємось?