Дрон-невдаха, німці-мрійники: Росія гатить, Берлін журиться

Росія атакує, детонатор рятує: німці щось підозрюють

Невдалий фокус від Москви? Дрон мав вибухнути біля українських літаків у Лейпцигу. Не вийшло. Все через «несправний» детонатор. Як засвітили у babel.ua, лише диво врятувало від справжнього пекла.

У ніч проти 5 серпня аеропорт Лейпциг/Галле зупинили. Над летовищем помітили дрон. Згодом знайшли апарат. У ньому — вибухівка. Прикріплена металева банка, приблизно 600 грамів військового вибухового пристрою. Місце? Захищена вантажна зона. Прямо біля літаків української Antonov Airlines. Детонатор? Або здох, або відвалився. Саме тому вибуху й не було. І це, мабуть, щастя. Аеропорт Лейпциг/Галле – величезний вантажний хаб. Логістика для України, зброя, допомога. Наші важкі транспортні літаки там базуються.

Тієї ж ночі інший інцидент. Вантажний Boeing 757 DHL летів із Марселя. До Лейпцига. Набрав висоту – і врізався. У щось невідоме. Літак пошкодили, сів у Ганновері. Потім біля аеропорту знайшли ще дрон. Сліди гексогену. Федеральна прокуратура розслідує. Напад на транспортну інфраструктуру Німеччини. Неймовірно.

ДНК, візи, паспорти: хто тут кроти?

Німецькі слідчі мають двох підозрюваних. Перший – громадянин Білорусі. А ще – російський паспорт. Його ДНК знайшли скрізь. На дроні. На банці з вибухівкою. На антені, що висіла на дереві. Зразок збігся з базами Литви, Фінляндії. Чоловік уже «світився» там. До Німеччини в’їхав за турвізою. Видав її італійський представник у Мінську. Як зручно.

Другий підозрюваний – уродженець Росії. З латвійським паспортом. Кажуть, ще й російський має. Слідчі вважають його логістом. Або інструктором. Прилетів наприкінці липня. До Берлінського аеропорту. Орендував авто. До Саксонії. За два дні до «атаки» полетів геть. Німецькі правоохоронці прямо пов’язують його з російською розвідкою. Без сюрпризів.

Слідчі копають далі. Міжнародні зв’язки групи. Один з цих «діячів» може бути причетним до підпалу магазину в польському Лодзі. Це було в липні 2024 року. Інша ниточка: дрон та вибухівка на сербсько-угорському кордоні. 11 червня сербські силовики затримали двох. Громадянин Сербії. І ще один – з сербським та російським паспортами. Знайшли компоненти дрона, вибухівку. Теж у металевих банках. Такий собі «фірмовий почерк».

Внутрішній міністр Німеччини Александер Добріндт прозрів 1 вересня. Розслідування, підготовка, розвіддані. Усе вказує на Росію. Версія німецького уряду: російські держструктури дали інструкції, обладнання. Виконавці? Завербовані посередники. Данська контррозвідка PET описала схему: Росія вербує через соцмережі, ігри. Ховає справжню мету.

Німецькі «сліди» Кремля: посилки, схованки, енергетика

Після вторгнення РФ в Україну німці помічають багато дивного. Російські погрози вбивством. Кібератаки. Підпали. Стеження за військовими об’єктами. Маршрутами. У 2024 році посилка з саморобною вибухівкою. Загорілася в логістичному центрі DHL у Лейпцигу. Європейські слідчі підозрювали: проба пера. Перед тим, як відправляти таке на літаки.

Того ж року американська розвідка попередила Берлін. Росія планувала вбити керівника Rheinmetall Арміна Паппергера. НАТО підтвердило план. У серпні 2026 року німецькі медіа розкопали ще щось. Схованка в лісі біля Берліна. Зброя. Два пістолети. Припускають, для майбутніх операцій російських агентів.

Окрема історія: атаки на енергетику. 1 вересня біля підстанції «Турнов-Прейлак» (Бранденбург) знайшли саморобні установки. Закинули провідники на високовольтні лінії. Два коротких замикання. Один енергоблок електростанції «Єншвальде» накрився. Неподалік німецько-польського кордону. Того ж дня. Біля підстанції в Берггаймі (Кельн). Шість схожих установок. П’ять вугільних енергоблоків. 4 200 мегаватів. Відключилися. Краса.

Берлін «відповів»: консульство на вихід, Путін в істериці

Голова німецького МВС Добріндт заявив: «Ми не у стані війни. Але щодня є ціллю гібридної війни». Це вже щось.

Берлін таки визнав Росію організатором атаки в Лейпцигу. Що далі? З 18 вересня Німеччина закриває російське генконсульство в Бонні. Останнє в країні. Розірвуть договір оренди «Російського дому» в Берліні. Посилять перевірки росіян на в’їзді. Запропонують ЄС нові санкції за гібридні операції. Обіцяють посилити тиск на російський тіньовий флот. Розвідка теж активізується. Конкретика? Забудьте.

Російського посла викликали. До МЗС Німеччини. Союзників у ЄС і НАТО поінформували. Заздалегідь. Але Берлін не квапиться. Ніяких консультацій за 4-ю статтею НАТО. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив: відносини з Росією не в інтересах Німеччини. Берлін мріє про закінчення війни. Відновлення миру. І конструктивних відносин з Москвою. Якщо Росія, звісно, покаже «готовність до компромісу». Ну-ну.

Депутат Бундестагу Родеріх Кізеветтер (ХДС) плюється. Відповідь уряду? «Запізніла, недостатня». Ці заходи, каже, давно треба було вжити. «Вони не тиснуть на Росію. Не змушують її платити». Кізеветтер вимагає консультацій НАТО. Більше військової допомоги Україні. Ракети Taurus. Жорсткіше по тіньовому флоту. Заморожені російські активи Україні. «Щоб Росія справді заплатила».

Москва заперечує і погрожує: від Берліна до потягів

Російське посольство назвало це «безпідставною провокацією». Мовляв, вигідно Україні. «Мілітаристському крилу європейських еліт». Виробникам зброї. Закриття консульства? «Безпрецедентна ескалація». Будуть наслідки.

Володимир Путін заявив: докази «сфабрикували». Рішення Німеччини? «Серйозна помилка». Суперечить інтересам самих німців. Його речник Дмитро Пєсков. Берлін «не надав переконливих доказів». Йде шляхом ескалації. Класика.

2 вересня російське МЗС викликало повіреного Німеччини Бернда Фінке. Заявили: справа в Лейпцигу «цілком сфабрикована». Навмисна провокація. Марія Захарова пообіцяла відповідь на всі «антиросійські рішення». Олександр Грушко: заходи у відповідь на закриття консульства «вже дуже скоро». Дипломатія вищого ґатунку.

Голова МЗС РФ Сергій Лавров взагалі відзначився. Оголосив: Росія закриє відділення Інституту Ґете в Москві, Петербурзі, Єкатеринбурзі. Мовляв, Німеччина «свідомо пішла на кінець культурної присутності». От тільки є нюанс. Третій осередок Інституту Ґете – Новосибірськ. Не Єкатеринбург. Лавров переплутав. Геній географії.

Дмитро Медведєв? Заявив, що Німеччина «заслуговує» на удари. Прямо по підприємствах, що роблять зброю для України. І «цілком можливо» – по інших цілях у Берліні. Погрожував і потягам. Тими, що возять західних політиків до Києва. Пропагандист Володимир Соловйов пішов далі. Відкликати визнання об’єднання Німеччини. Заявити, що такої держави «взагалі немає». Відновити НДР. Дешевий цирк.

Союзники підтримали. Санкції буксують. А Німеччина – далі спонсор

Голова європейської дипломатії Кая Каллас: атака в Лейпцигу – «тероризм, який підтримує держава». Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн: «нова нормальність». Закликала до швидкої, жорсткої відповіді. ЄС та кілька держав викликали російських дипломатів. 3 вересня – Велика Британія. Солідарність з Німеччиною. Усі кивають.

ЄС готує нові санкції. Проти військово-промислового комплексу РФ. Тіньового флоту. Але 2 вересня посли ЄС не змогли домовитись. Про продовження чинних санкцій. Словаччина проти річного продовження. Рішення відклали. «Європейська єдність» в дії.

Генсек НАТО Марк Рютте: Росія помиляється. Погрозами не розділить союзників. Емманюель Макрон: гібридні атаки множаться. Без відповіді не залишаться. Джорджа Мелоні: атака проти одного – це стосується всіх. Канадський прем’єр Марк Карні: спроба послабити колективну оборону. Не вийде. Красиві слова.

У Німеччині ж сварки. Частина політиків: відповідь слабка. Голова оборонного комітету Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн: виклик посла не вразить Москву. Консульство давно закрити треба було. Знову пропонує Taurus для України. Представник «зелених» Константін фон Ноц: уряд нерішучий. Все по-старому.

Співголова «Альтернативи для Німеччини» Тіно Хрупалла – навпаки. Звинувачує уряд у подвійних стандартах. Мовляв, як з Росією, так швидко. А де реакція на українську причетність до «Північних потоків»? Кізеветтер відповідає: «Характер атак, цілі, спосіб дій, технології, профілі виконавців – це російський державний тероризм». AfD називає «продовженням Кремля». «Маріонетки Путіна».

Росія не зупинить допомогу. Просто зробить її дорожчою. А Німеччина?

Німеччина – найбільший військовий донор України в Європі. З 2022 року – приблизно €57,6 мільярда військової допомоги. Понад €43,3 мільярда цивільної. Фінансує ППО. Боєприпаси. Бронетехніку. Навчання українських військових. Виробництво дронів. Щедро.

Росії не потрібно міняти політику уряду одним нападом. Достатньо зривати поставки. Витрачати ресурси на охорону. Лякати працівників. Розпалювати суперечки. Кізеветтер називає це «формуванням поля бою». «Атаки спрямовані проти інфраструктури, компаній. Росія використовує їх як когнітивну війну. І щоб зв’язувати ресурси європейських держав». Каже, це «виразно військова складова». НАТО має переглянути стратегію.

Кізеветтер пропонує: не лише охорона німецьких об’єктів. А посилення України. «Україна успішно переносить війну на територію Росії. Обмежує її можливості. Taurus – ефективний засіб. Німеччина давно мала передати ці ракети».

Після звинувачень Росії. Володимир Зеленський. Фрідріх Мерц. Обговорили спільну розробку дронів, ракет, софту. Додаткову німецьку допомогу для ППО. Німеччина фінансує виробництво 15 тисяч дронів-перехоплювачів Strila. Купівлю 50 тисяч ударних Shrike. Гроші йдуть.

Що далі? Три сценарії для наївних

• Дипломатична ескалація (контрольована). Найімовірніший сценарій. Росія може обмежити дипломатів. Ввести візові, економічні заходи. Німеччина домагатиметься санкцій. Посилить контррозвідку. Охорону військової логістики. Без прямого військового протистояння. Допомога Україні триватиме. Ну, звісно.
• Нові операції (без відповідальності). Росія сприймає дипломатичні відповіді як слабкість. Поки ми «умиротворюємо агресора», чекаймо нових атак. Якщо ціна нападу – лише консульство, культурний центр, пару санкцій, російські служби вважатимуть ризик прийнятним. Потенційні цілі? Залізниці, вантажні термінали, оборонні підприємства, енергетика. Посадовці, пов’язані з Україною.
• Реакція НАТО (якщо буде кров). Кізеветтер: консультації за четвертою статтею потрібні зараз. Атаки спрямовані не лише проти Німеччини. Мають розділити, послабити НАТО. Уряд поки не згоден. Але. Диверсія з загиблими. Або серйозне руйнування важливої інфраструктури. Тоді вимоги скликати союзників зростуть. Якщо визнають операцію збройним нападом – питання 5-ї статті. Не автоматична війна. Але відповідь не обмежиться консульством. Може, навіть тоді до німців дійде?

Німеччина намагається не дати приводу для ескалації. А Кремлю? Кремлю потрібен привід? Сумнівно. Їм потрібен хаос.