В Україні назріває новий політичний проект, підштовхнутий енергією Асоціації прифронтових міст та громад. Ця асоціація, що була заснована в серпні минулого року, вже встигла заявити про себе на першому форумі у вересні. Амбіції цієї організації виходять далеко за межі простого місцевого самоврядування. Є чутки, що на базі асоціації формується політичний проект, готовий стати учасником майбутніх загальнонаціональних виборів.
Чиє ж обличчя відображає цей проект? На чолі стоїть мер Харкова Ігор Терехов, поряд зі сценою – голова Миколаївської ОВА Віталій Кім. А архітектором цього політичного витвору виступає Давид Арахамія, голова фракції “Слуга народу”. Проте не дивуйтеся, якщо Арахамія залишиться в тіні, поки з’являтимуться його проекти.
Серед можливих спонсорів нового проекту називають колишнього нардепа Ігоря Абрамовича, хоча не всі джерела підтверджують цю інформацію. Чи не розумієте? Арахамія просто не зможе зосередитися на всьому одночасно. Замість політичного шарлатанства варто дати можливість новій і лояльній альтернативі.
Говорять, що цей проект стане голосом півдня та сходу країни, що до сьогоднішнього дня голосували за “Опоблок” та ОПЗЖ. У цій боротьбі за виборців, це поле має відігравати важливу роль. Чи зможе Бойко відстояти свої позиції, якщо він піде на вибори? Не дозволяйте, аби ця нова політична сила залишилася без уваги.
Результати від SOCIS натякають на потенціал нового політичного утворення: 2,8% загалом та 4% серед рішучих виборців. Але варто пам’ятати про дві великі проблеми – брак національного лідера і зменшення електорату через переміщення мешканців прифронтових регіонів.
Здається, Кім та Терехов намагаються наголосити, що Асоціація не є політичним проектом. Вони кажуть, що позиція Асоціації не завжди збігається з їхнім особистим баченням. Але це нормально, чи не так? Головний результат має переважати.
Терехов продовжує заперечувати, що політичний проект вже створений. Він відмовляється визнавати, що будь-яка інформація з медіа може бути правдивою. Це навряд чи виправдає його участь у “Слузі народу”. Арахамія ж акцентує на тому, що в першу чергу вони повинні підтримати Україну у її війні.
Але Україну вже долають розмови про вибори, які можуть відбутися у 2026 році. Перспектива тривожить багатьох: президентські вибори можуть збігтися з річницею вторгнення Росії. Стримане ставлення Офісу Президента змішує реальність з надією на справедливий мир.
Тож чи можемо ми відстоювати своє майбутнє? Чи готові ми до змін, що їх не очікували? Прийшов час для нових ідей і рішучих дій.
Першоджерело: https://www.rbc.ua/
English 
Ukrainian 
Polish