Старі методи, новий український ранок. Російські війська завдали удару безпілотниками по Хмельницькому. 18 січня Державна служба з надзвичайних ситуацій доповіла: об’єкт в Хмельницькому районі знову став мішенню. Скільки ще ми витримаємо? Полум’я загорянь запалило ніч, але рятувальники, як справжні герої, швидко ліквідували вогонь. Люди, на щастя, залишились неушкодженими, але чи справді можемо ми сказати те ж саме про наш спокій?
В той же час, Одещина знову отримала підтвердження агресії: енергетична інфраструктура під ударом, виробнича будівля знищена. Російські дрони не відступають, незалежність українців знову під загрозою.
А в Харкові, поки ми спимо, безпілотник цілеспрямовано влучає у приватний будинок. Ціна цієї атаки – загибель 20-річної дівчини. Чи загартує це наш дух? Чи пробудить до дії тих, хто справно благодушить під час війни?
Правда б’ється в обличчя, як гарячі пущені з неба ракети. Системі не вдасться імітувати мир, поки інші обирають безвідповідальність. Дія – наш єдиний шлях.
Першоджерело: https://ua.korrespondent.net/
English 
Ukrainian 
Polish