Сили проти системи

Вночі ворог знову піднімав винищувачі МіГ-31К, пускаючи в небо загрози безжально, але вперто не застосував свою потужність. Своїм авіаційним арсеналом росіяни так і не зважились завдати удару, хоч у повітрі були до 10 бортів Ту-95/160. Чому? Справа в поганих погодних умовах на пускових рубежах, чи це просто психологічний тиск на українців — сильні проти слабкості.

5 січня відбулась масована атака на нашу землю, ще одна спроба знищити незалежність і витерти нас із пам’яті. Російські загарбники запустили дев’ять балістичних ракет Іскандер-М і сотні дронів Shahed і Гербера з території своїх областей. Багато БпЛА знищено нашим небесним щитом, але уламки падають, руйнуючи наші міста.

І не тільки військові об’єкти під атакою. Терор продовжується на мирну інфраструктуру. У Києві постраждав приватний медичний заклад, де було близько 70 осіб. Один загиблий, молодий чоловік, три поранених — це ціна втрачених мрій. І далі напруга на Чернігівщині, де росіяни завдали удару по місту. Пожежі, вибухи, відчай — це не просто статистика, це наш біль, це наша боротьба.

Тепер світло куди? Без світла залишаються споживачі в Донецькій, Харківській і Чернігівській областях, повністю знеструмлене місто Славутич. Команда Укренерго працює, але це неможливо безпеково. Чи мало вам? Досить жити в страху! Системі, яка не знає, що таке відповідальність, буде важко зламати наш дух.

Ми не будемо безвідповідальними. Ми — це нація, що бореться за правду без прикрас, за незалежність, попри обстріли і терор. Продовжимо стояти на своєму. Наше життя — наш вибір. Ворог тремтить перед нами, перед нашою стійкістю. Кожен день — це ще один фронт у цій війні, і ми не зупинимось, поки не переможемо.