Patriot-зрада: Європа ховає ракети, Україна – чекає. Роки надії?

Європейські склади забиті? Ні, порожні. Запаси ракет-перехоплювачів PAC-2 та PAC-3 для систем Patriot на дні. Як засвітили у Bloomberg ще 9 листопада, національні армії жмуться. Не хочуть віддавати Україні, поки Штати не дадуть «надійних гарантій» нових поставок. Тобто, поки самі не отримають нові іграшки.

Ситуація «покращиться». Десь за рік. Тоді Україна отримає ракети, які лише зараз замовили в Європі. Коли-небудь. Може. У 2027 та 2028 роках обіцяють 600 ракет PAC-2 з Німеччини. Плюс, наприкінці минулого місяця, поляки «домовилися» про виробництво PAC-3. Це ж так швидко, так вчасно.

Агентство наголошує: обіцянка колишнього президента США Дональда Трампа дати Україні ліцензію на виробництво ракет – порожня. Так само, як і програма «дешевих ППО» від п’яти найбагатших європейських країн, яку анонсували в лютому. Оголосили – і забули. Класика.

Дефіцит ракет-перехоплювачів: Україна на голодному пайку

Україна вже вичерпала запаси. Про це 15 жовтня повідомив CNN, посилаючись на «обізнане джерело». Виявляється, під час удару 14 жовтня майже всі балістичні ракети не збили. Чому? Бо не було чим. Геніально.

Президент України Володимир Зеленський не раз бив на сполох. В інтерв’ю тому ж Bloomberg він заявив: Україна отримує лише 12 ракет до Patriot на місяць. Це вчетверо менше, ніж за часів адміністрації Джо Байдена. Прогрес, кажете?

25 жовтня Зеленський знову: «просування є, але дуже повільно». Країни-донори чекають письмового дозволу від Сполучених Штатів. А ще президент пов’язав ці ракети з припиненням ударів по російських нафтопереробних заводах. Шах і мат?

В інтерв’ю ABC News, опублікованому 24 жовтня, Зеленський розкрив карти: за три місяці від США – лише 24 ракети-перехоплювачі. Коли Росія посилює атаки балістикою. Це не допомога, це знущання.

І тільки 30 жовтня Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич «заспокоїв»: США продовжують щось там постачати. І європейські союзники «оплачують пакети». Дрібниці, але приємно, так?

Отже, ППО України тримається на чесному слові та майбутніх обіцянках. Захід, схоже, готовий воювати «до останньої ракети», але не своєї. А українцям – терпіти й чекати. Роками.