Польща й Україна: від “братства” до шантажу. Говорить євродепутат

Знаєте, хто наш найбільш зашкварений “партнер”? Незмінна Польща. Вона, як завжди, і шлях для зброї, і гальмо для вступу до ЄС. Як засвітили у LIGA.net, польська єврократія знову вдає стурбованість. Європарламент ухвалив звіт про вступ України до ЄС. І тут польські депутати, звісно, не могли промовчати. Всунули туди критику щодо УПА. Класика!

Паралельно, десь у Брюсселі, вирішується доля “військового Шенгену”. Система, яка обіцяє прибрати бюрократію. Обіцяє прискорити постачання зброї. Чи не дивно, що саме зараз історичні претензії знову на коні?

Історичні “цінності” чи політичні ігри?

Міхал Щерба, польський євродепутат від урядової коаліції, має свою версію. На питання, чому Європарламент вирішив розкопати УПА та Волинську трагедію саме зараз, він відповів: Євросоюз – це “спільнота цінностей”. Які саме цінності? Мабуть, цінніше за них – пригадати нам про “акти геноциду”.

• Мовляв, Україна вже відкрила два кластери: “Основи” та “Зовнішні відносини”.
• Момент слушний, щоб нагадати: у багатьох країн ЄС була “складна історія”.
• Держава, що інтегрується в ЄС, мусить гарантувати: відносини з сусідами будуються на “історичній правді”.
• Тому, каже Щерба, зафіксувати це в документі – правильно.
• Це, бачте, важливо не лише для Києва та Варшави. Це для всієї європейської спільноти.

Звісно. “Спільнота цінностей” не може заплющувати очі. Особливо, коли це вигідно. Тим більше, якщо йдеться про країну-кандидата. Чи не пахне це лицемірством?

Довідка від “партнерів”

8 липня Європарламент більшістю голосів схвалив звіт щодо прогресу України на шляху до ЄС. Загалом, привітав відкриття переговорного кластера. Навіть відзначив реформи під час війни. Але ж… за ініціативи польських депутатів з’явився пункт. Критика рішення Києва назвати військовий підрозділ ЗСУ на честь героїв УПА. Мовляв, це “підриває добросусідські відносини” з Польщею. Схвалений текст – компроміс. Польські праві сили хотіли жорсткіше. Прямо пов’язати вступ до ЄС з вирішенням “історичних суперечок”. Не вийшло. Поки що.

Щерба стверджує: ситуація покращується. Мовляв, “хороша, виважена заява” президента Володимира Зеленського була. Під час роковин Волинської трагедії. Плюс, “зрушив з мертвої точки” процес ексгумації жертв. “Дуже важливий сигнал”. Дрібниці, а приємно.

Аграрний шантаж і “військовий Шенген”: однією рукою дає, іншою забирає

Далі – про гроші. П’ятий кластер – сільське господарство. Ризик вето Польщі під тиском фермерів? Євродепутат Щерба запевняє: польський уряд підтримує переговори. Але далі – залежить від України. Від виконання умов. Треба ж “захистити інтереси чинних держав-членів”. Протести фермерів? Мовляв, це “технічний і юридичний процес”. Адаптація регламентів, створення структур, платіжних агентств. Виконання “державних зобов’язань”. Не особисті погляди. Так-так, віримо.

Що зі “Шенгеном” для зброї?

• Європейський Парламент запропонував залучити до регламенту Україну та Молдову.
• Обіцяють долучення до систем військової мобільності.
• Один з ключових транспортних коридорів пройде через Україну.
• Це нібито прискорить доставку техніки, пересування військових.

Але на практиці – затримки на кордоні. Щерба пропонує: два типи дозволів на транзит. Постійні та спеціальні. Якщо погодять, військові вантажі пройдуть швидко. В усіх 27 країнах. Нібито спростить логістику і для України. Схоже, це їм самим потрібніше.

Довідка для тих, хто в танку

“Військова мобільність” – стратегічний проєкт ЄС. Називають “військовим Шенгеном”. Прибирає бюрократію. Прискорює переміщення техніки та військ. Міжустановчі переговори щодо нового пакета розпочалися 16 липня 2026 року. Від Європарламенту переговорний процес очолюють Міхал Щерба (комітет із питань безпеки й оборони) та Робертс Зіле (транспортний комітет). Програму планують поширити на Україну та Молдову. Виходить, для захисту Європи, а не України? Просто логістика. Нічого особистого.

Безпека “після війни” та гібридні загрози

Безпекові гарантії? Щерба чітко розмежовує: переговори щодо оборонного кластера не мають стосунку до гарантій. Справжні гарантії для України постануть, коли закінчиться війна. І вирішуватимуться вони “геополітичними факторами”. Тобто, коли буде вигідно.

Міністр МЗС Польщі Радослав Сікорський заявляв: Росія може влаштувати диверсії в Польщі під “фальшивим прапором” України. Щерба на це: “ніхто не знає, що в голові у Путіна”. Головне – Європа має бути готовою. Тому впроваджують нові оборонні програми. Зокрема, ту ж військову мобільність. Вона, бачте, критично важлива для ЄС та НАТО. Про Україну – ні слова. Знову.

Як готуються? Варшава діє з НАТО. Польща залучає безпекові кредити – 44 мільярди євро. Значна частина піде в оборонну інфраструктуру, системи безпеки. Щоб захистити країну від кібератак та гібридних загроз. Захистити себе. Звісно. Україна ж для них – просто буфер.

Ось така вона, “дружба” по-європейськи. Польща завжди знайде, за що вчепитися, щоб не поспішати з Україною до ЄС. Поки Україна їм потрібна як щит – вони її підтримуватимуть зброєю. Як тільки загроза мине – пригадають і УПА, і Волинь, і аграрні інтереси. Найсмішніше, що все це подається під соусом “спільноти цінностей”. Що ж, чекаємо наступного “історичного загострення”.