США знову гатять по Ірану: імітація конфлікту чи прелюдія до пекла?

Американці знову розім’ялися. Втретє за тиждень вдарили по Ірану. Нібито у відповідь. Бо іранський Корпус вартових ісламської революції (КВІР) знову «насмітив» у стратегічній Ормузькій протоці.

Як засвітило Центральне командування США: у них є причини. Напередодні іранці шмальнули по судну M/V GFS Galaxy. Те йшло під кіпрським прапором. Протокою. Що далі? Один член екіпажу зник безвісти. Пожежа, пошкодження. Судно – приплив. Рейс закінчено.

Центральне командування США верещить: Іран знову проігнорував обіцянки. Меморандум про взаєморозуміння? Хіба це для них? Тож отримали у відповідь. Все логічно.

Іран: своя версія «правди»

Тим часом іранці з Reuters передають інше. Вони Ормузьку протоку просто закрили. Після попереджувального пострілу. По судну, звісно. Яке, бачте, «відхилилося від дозволеного маршруту». Дуже зручно.

Останні тижні. Іран лупив по Кувейту. По Бахрейну. Катар? Ні, там тихо з початку квітня. Об’єднані Арабські Емірати? З початку травня – теж. Але ось недільна атака Ірану по Катару. І все. Катар, як посередник між США та Іраном, тепер хто? Ніхто. Його роль – у смітник.

Теорії змови та «домовленості»

• Верховний лідер Ірану щось обіцяє. Помсту. За вбивство батька. «Вимога народу», каже. Смішно.
• Журналіст-розслідувач розказує: Ізраїль завалив лідера. Десятки чиновників. За п’ять хвилин війни. «Єдиний спосіб вижити на цій зустрічі – не прийти». Коментарі зайві.

18 червня. США та Іран. Підписали меморандум. Про взаєморозуміння. На 60 днів. Припинити бойові дії. Чи хтось вірив? Ні.

8 липня. Обмін люб’язностями. Іран – по суднах. Ормузька протока. США – по цілях. Іранська територія. Як передбачувано.

Тоді ще Трамп заявляв: меморандум – фуфло. Не діє. Але американський чиновник шепнув ABC News: переговори про ядерну програму йдуть. Технічні. 60-денне перемир’я? Меморандум? Діють. Незважаючи ні на що.

Співрозмовник CNN додає: США б’ють. Потім роблять паузу. Для чого? Для переговорів! Вашингтон має цілий список потенційних цілей. Готові атакувати. Але поки що. «Віддають перевагу дипломатії».

Тож американці роблять вигляд, що воюють, а іранці роблять вигляд, що домовляються. Замість війни – цирк. Замість миру – порожні обіцянки. А тим часом світ чекає: коли ж ця театральна вистава переросте у справжню бійню?