Українофобія в Польщі квітне. Напади на українські пам’ятки та заклади лише множаться. Конфлікт між країнами? Неминучий. Так “засвітила” в ефірі Radio NV Докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету ім. Лесі Українки Оксана Каліщук.
Що ж, спробуємо розібратися в цій “дружбі”. Бо версій – дві. Обидві – наївні, але пояснюють.
Польська велич: Кому показати силу?
- Польща розперезалася. Економіка пне вгору. ВВП вже перевалив за трильйон. Це ж, уявіть, двадцятка найбагатших.
- І що далі? Треба ж “перемоги” показувати. На кому? Звісно, на найближчому сусідові. На Україні. Логічно.
Україна міцнішає: Польща в шоці?
- Україна стає на ноги. Нарощує військово-промисловий комплекс. Стукає по російській території. Б’є по окупантах.
- Польщі не подобається. Їм “старі теми” до вподоби. Спільна історія, яку чомусь постійно треба переписувати.
Комбінація, як завжди
Звісно, пані Каліщук розставила всі крапки. Це ж “поєднання чинників”, як завжди. Геніально, правда?
Поляки “відчувають” силу. Економічно потужні, так. І вони спостерігають: Україна не впала в 2022 році. Вона, чорт забирай, міцнішає. Нарощує безпекові спроможності. Та ще й, не дай Боже, в ЄС вступить! Ризики ж які! Для них.
Ось ця суміш польської пихи і української впертості й дає таку “реакцію”.
Висновок простий: Коли сусіди стають сильнішими, деякі починають шукати в шафі скелети. І дістають їх. А потім роблять вигляд, що це не вони.
Ukrainian 
Polish 
English