Ормузька протока: Іран та Оман вимагають гроші. Світ у шоці?

Гегемони світового судноплавства — Іран та Оман — готові обдерти всіх, хто пропливає повз. Кажуть: платіть! За Ормузьку протоку. Плата, мовляв, неминуча. Так роздзвонило агентство Bloomberg.

Багато хто вже змирився. Анонімні джерела Bloomberg стверджують: і в Європі, і в Перській затоці таку думку поділяють. Хоч ніхто не поспішає підтверджувати офіційно. Бо надто вже це зухвало.

Поки таємниця, скільки коштуватиме транзит. І за що саме. Але факт: США та арабські країни Перської затоки вчепилися в Іран та Оман. Жодних зборів! Жодних перепон! Бо це, бачте, створить прецедент. І тоді кожен захоче нажитись на “своїх” водах.

Європейці теж підтягнулись. Мовляв, не смійте дискримінувати судна. Не діліть їх за прапорами! Хай всі платять однаково, якщо вже так кортить. Або не платять взагалі.

“Свобода судноплавства” чи “Свобода гаманця”?

Оман, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт. Ці мовчазні країни або проігнорували запит Bloomberg, або просто відмовились від коментарів. Ясна річ, їм не вигідно світитись.

Але Бахрейн вискочив із заявою. Жодних погоджень! Жодних зборів! І ніяких мит! Вільний прохід — це міжнародне право! Крапка. І це не обговорюється.

Минулого тижня уряд Оману вже повідомив європейським чиновникам: забудьте про довоєнний статус-кво. Не буде його. Хто хоче пройти? Платіть! За екологію. За навігацію. Все по-дорослому.

Малаккський “приклад”: гроші за повітря?

Оманські стратеги дивляться на Малаккську протоку. Мовляв, там же працює! Індонезія, Малайзія, Сінгапур — керують разом. Беруть плату. Але, увага, лише за реальні послуги: навігацію та безпеку. Не за просто так!

Там навіть фонд є. Куди добровільно “скидаються” за безпечне судноплавство. Правда, як ті гроші обліковуються, невідомо. У 2017 році Сінгапур розродився: за попередні десять років залучено $22 мільйони. Тобто, приблизно $2,2 мільйони на рік. Копійки, по суті.

Оманські чиновники, звісно, хитрують. Кажуть: їхня модель спрацює, тільки якщо всі сусіди з Перської затоки її підтримають. А Іран? Чи погодиться він на “добровільні” платежі? Питання без відповіді. Дуже зручно.

Геополітичні ігри: хто кого переграє?

Ормузька протока — це не тільки про гроші. Це про владу. Про те, хто диктуватиме правила. І про те, хто кого зрештою підім’яє.

• 22 червня. США та Іран. Переговори у Швейцарії. Пакистан-посередник звітує: “важливі рішення”.
• 27 червня. Перемир’я тріснуло! Американські війська вгатили по Ірану. Відповідь за атаку на торгове судно в Ормузькій протоці. Того ж дня Іран ударив дронами по Бахрейну та ще одному судну в протоці. Справедливо?
• 28 червня. Тодішній президент США Дональд Трамп гаркнув: військовим шляхом “довести до кінця те, що дуже успішно розпочали”. Пообіцяв: Ісламська Республіка Іран “перестане існувати”.
• 29 червня. Іранська влада, як ні в чому не бувало, оголосила: почали з Оманом обговорювати управління Ормузькою протокою. Нічого собі діалог!

Світ трясе, поки хтось хоче заробити на кожній тонні вантажу. Вільне судноплавство? Це для лохів. Тепер буде “вільне” оплачуване судноплавство. Інакше — дрони в борт.