НАТО, Київ та “нова роль”: Альянс має визнати! А гроші дадуть?

Київ знову щось чекає. Тепер від підсумкової декларації саміту НАТО в Анкарі. Мовляв, там має з’явитись новий статус України. Не просто жебрака, що постійно просить, а справжнього донора євроатлантичної безпеки. Так, принаймні, заявляє глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук. І це не ми вигадали, це DW засвітили.

Європа метушиться, а США?

Смішно, але саміт НАТО в Туреччині готується на фоні істерики. Європа вже обмірковує: а що, як США просто дистанціюються від Альянсу? І тоді доведеться їм самим стримувати Росію. Фантастика?

Гетьманчук відрапортувала: саміт у Туреччині, який запланований на 7–8 липня, стане першим, де Україна вже в «новій ролі». Дипломатка, ясна річ, вимагає, щоб декларація відображала ці «зміни» між Києвом і НАТО.

Еволюція, чи як це назвати?

Співпраця, каже дипломатка, суттєво еволюціонувала. Якщо раніше лише зброю просили, то тепер все серйозніше: інтеграція українських сил у стандарти НАТО, обмін досвідом, практична взаємодія.

Серед «досягнень» називають цілу купу всього:

• діяльність Спільного центру НАТО – Україна з аналізу, підготовки та освіти (JATEC);
• участь українських військових у навчаннях за сценаріями застосування статті 5 Північноатлантичного договору;
• підвищення взаємосумісності між арміями;
• залучення українських оборонних підприємств до програм Альянсу;
• збільшення кількості українських фахівців у структурах НАТО.

Гетьманчук, звісно, наголосила: важливо не лише зброю давати. А й довгострокові фінансові гарантії. Щоб, значить, Київ міг планувати розвиток власної оборонки на роки вперед. Краса.

Обіцянки-цяцянки

• Лідери Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Польщі 24 червня пафосно заявили: довгострокові гарантії для України – це пріоритет саміту НАТО в Анкарі.
• Потім, 25 червня, Politico, посилаючись на якихось дипломатів НАТО, повідомило: Альянс обіцяє Україні 70 мільярдів євро військової підтримки. І стільки ж, щонайменше, на 2027 рік. Ну, щоб не розслаблялися.
• Але тут німецьке видання FAZ виявило: Італія не згодна фіксувати у декларації ці зобов’язання на 2027 рік. На що італійський уряд 1 липня, звісно, все заперечив. Не було такого!

Отже, Київ прагне визнання. А партнери натомість обіцяють гроші, але ще й сперечаються, чи давати їх надовго. Сюрприз, правда?