Федоров і Сирський: “Нормальна” гризня чи війна під килимом?

Нас хочуть переконати: в українському Міноборони все “нормально”. Голова відомства Михайло Федоров вперто запевняє: його стосунки з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським — цілком “конструктивні”. Ну, майже. Бо інколи бувають “дискусії та розбіжності”.

Цю мантру Федоров зачитав у інтерв’ю ТСН. Це вам не чутки з кулуарів. Це, мовляв, офіційна версія. За дві години до цього “одкровення” пан міністр та пан головнокомандувач, виявляється, сиділи разом. Провели “спільну нараду” з командирами бригад та угруповань. Обговорювали “майбутні зміни” у Силах оборони. Звучить обнадійливо, чи не так?

Одна команда, але зі “жорсткими дискусіями”

Фрагменти з промови Федорова, які варто почути:

“У нас цілком нормальні, конструктивні стосунки. Він — головнокомандувач української армії, яка бореться за незалежність. Інших стосунків бути не може. Адже ми в одній команді — команді України, команді президента. У нас, звичайно, різні погляди на деякі питання. Ми можемо жорстко дискутувати з приводу того чи іншого рішення. Ось це питання базового рівня.”

“Одна команда”, але “жорстко дискутувати”. Звісно. Інакше ж ніяк. Особливо, коли це стосується “команди президента”. Це вже не просто робочі нюанси, а, схоже, щось більше.

“Місяцями узгоджуємо” те, що можна за тиждень

Міністр навіть приклад навів. Щоб ми, прості смертні, розуміли всю глибину “конструктиву”:

• Запропонували: кожна бригада щомісяця отримує мінімальне, але прогнозоване забезпечення. Плюс — додаткові ресурси за індексом.
• Результат: “Можна було узгодити за тиждень — 100% можна було.” Але ж ні. “Погоджуємо кілька місяців, ми доопрацьовуємо деякі деталі.”
• І далі: “Десь у нас можуть виникати якісь емоції. Ми ще синхронізуємося.”

“Емоції”, розумієте? При узгодженні забезпечення для бригад. Це ж “цілком нормально для управління настільки складною структурою”, як додав глава Міноборони. Так і хочеться спитати, що ж це за “складна структура”, де місяцями узгоджують життєво важливі речі через “емоції”?

А чутки не просто так ходять…

Це все чудово, але дещо ми вже чули. І далеко не з інтерв’ю міністра.

• Ще 5 січня перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк у бесіді з Radio NV натякав: у кулуарах ширяться розмови, що Михайло Федоров, ставши міністром оборони, матиме право звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Який, нагадаємо, очолив ЗСУ на початку лютого.
• 29 квітня заступниця голови Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони Тетяна Ніколаєнко в тому ж Radio NV прямо заявила: між Генштабом ЗСУ та Міністерством оборони є розбіжності.

“Ми багато чули напередодні того, як Федоров обійняв посаду, що, можливо, після цього одразу відбудеться звільнення головнокомандувача Сирського. Цього не сталося. Однак очевидно, що між Генштабом і Міноборони існують певні суперечності щодо оцінки реальності… Очевидно, що у них дуже різне ставлення до реальності.”

Отже, “дуже різне ставлення до реальності” та “емоції” при узгодженні. Якийсь надто “нормальний” та “конструктивний” розклад для “однієї команди”. Здається, міністр Федоров просто намагається пустити пил в очі. Або ж у “команді президента” щось явно пішло не так.