Ростов-на-Дону. Південний окружний військовий суд знову відзначився. Вирок. Двом українським військовополоненим «азовцям». Класика російського «правосуддя».
Як засвітили в російській опозиційній «Медиазоні», 29-річний Дмитро Лебедєв отримав 17 років за ґратами. Звинувачення: «участь у терористичній спільноті» та «навчання тероризму». Звісно, через службу в полку «Азов». Інших причин у Росії не шукають.
Історія Лебедєва – цирк. Спочатку він «виявився» морським піхотинцем. Військовий квиток це «підтверджував». Але що там ті документи, коли експерт і перекладач, бачте, у відпустці? Суд навіть не розбирався.
Потім, перед самими дебатами, «прозріння»: квиток – підробка. Прикриття. Справжня служба – в окремому спецпідрозділі «Азов» з 2019 року. Документи, за його словами, згоріли під час боїв у Маріуполі. Ідеальна версія для кремлівського судилища.
45-річного Василя Мухіна засудили ще жорсткіше. 20 років колонії суворого режиму. За даними російської прокуратури, він служив в «Азові» з 2015 року. У полон потрапив у травні 2022 року. Просто і без «вигадок» з документами.
Російський конвеєр абсурду: суди над українцями – норма
Це не поодинокий випадок. Росія регулярно влаштовує такі судилища. Вироки – суворі. За будь-яку приналежність до України.
- 8 серпня 2025 року: суд у тому ж Ростові-на-Дону. Бійця «Азову» Владислава Шпака відправили за ґрати на 21 рік. Колонія суворого режиму.
- Тоді ж: 54-річна українка Олена Іпатова. П’ять років і два місяці позбавлення волі. Теж за «участь у терористичній спільноті». Фантазія слідства не знає меж.
«Азов» для Кремля — це вирок, а не факт
Будь-хто, хто був у «Азові», автоматично «терорист». Це зручно. Це пояснює все. Це дозволяє шити будь-які справи.
Російська «справедливість» працює просто: був українцем, захищав свою землю – отримай термін. Система бездоганна у своїй жорстокості та цинізмі.
Ukrainian 
Polish 
English